Найважливішим розділом плану господарської діяльності та розвитку будь-якого підприємства є його виробнича програма (план виробництва про­дукції), тобто конкретна сукупність завдань щодо обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асорти­менту, а також належної якості, на певний календарний період (місяць, квартал, рік, кілька років). Оскільки продукція завжди відтворюється в натуральній і вартісній формах, то виробнича про­грама підприємства має дві складові: перша —обсяг виробництва в натуральних вимірниках; друга — вартість обсягу виробництва продукції. З урахуванням цього здійснюються розробка і формуй вання виробничої програми (рис. 14.2). Кожне підприємство розробляє свою виробничу програму са­мостійно, використовуючи: вихідні дані про виявлений у процес вивчення ринку попит; портфель замовлень на продукцію та по­слуги інших споживачів, що відображає його постійні прямі гос­подарські зв’язки; державні контракти (державне замовлення), які передбачають не лише конкретну їхню величину, а й гарантоване державою забезпечення оплати поставок і необхідних бюджетних асигнувань. Окрім видачі підприємству обґрунтованих державних контрактів (державного замовлення) на виготовлення і продаж су­спільне важливих видів продукції, будь-яке інше пряме втручання держави в процеси господарювання, що базуються на ринкових відносинах, є недопустимим.

Ресурсне обгрунтування виробничої програми підпри­ємства полягає в її узгодженні (визначенні можливості вико­нання) з необхідними виробничими потужностями, трудови­ми, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Головне завдання полягає в тому, щоб правильно визначити максимально можливий випуск конкретних видів продукції з діючих виробничих потужностей та необхідним їх додаткове введення в дію в розрахунковий період.