5 клас

КОРІННЯ НАРОДУ

Чи є в нас історія, підоснова, підґрунтя, корені? Чи багаті ми багатством багатовіковим і неосяжним?
Твоє походження, твоя історія, історія твого народу ніби підпирають тебе, намножують твої сили. Ти набуваєш багатомірності. Тобі здається, ніби життя твоє не обмежується скромними вимірами, як дозволяють закони природи. Адже ти заволодів ще й законами історії. І ось тобі вже тисяча й десять тисяч років, а попереду — незміримість і необмеженість! І гірко стає тобі, коли, озираючись назад, помічаєш недбальство та нехтування досвідом народу навіть на прикладі невеличкого твого світу дитинства. Хтось же бився в XIII столітті з татарами, не пускав татарських вершників у плавні пасти їхніх коней. Не пускав і на Київ, бо ж Батий ішов на золоте місто русичів понад Дніпром. А хто? Ні імені, ні спогаду. Ніхто нікого не знає. Усе змивається весняними дніпровськими водами, усе проростає травою, розноситься вітрами (77. Загребельний; 139 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Чи є в нас історія?
2. Роздуми над своїм походженням.
3. Хтось же бився в XIII ст. з татарами!
4. Ні імені, ні спогаду.
3. Лексична робота:
• Батий — монгольський хан і полководець, засновник Золо¬тої Орди (XIII ст.).

• Плавні — заболочені, порослі вологолюбною рослинністю низькі береги річок, що затоплюються під час повені.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Підоснова, підґрунтя, неосяжний, багатовіковий, незміри-
мість, необмеженість, недбальство, невеличкий, Батий, Київ, Дніпро, дніпровські води.
5. Встановити послідовність.

1. Ніхто нікого не знає.
2. Чи багаті ми багатством багатовіковим і неосяжним?
3. Хтось же бився в XIII столітті з татарами, не пускав татар¬ських вершників у плавні пасти їхніх коней.
4. Ти набуваєш багатомірності.
5. Ні імені, ні спогаду.
6. Чи є в нас історія, підоснова, підґрунтя, корені?
7. Тобі здається, ніби життя твоє не обмежується скромними вимірами, як дозволяють закони природи.
6. За складеним планом переказати текст.

ЩО ТАКЕ ПОЛЯРНЕ СЯЙВО?

Більшість часток сонячного вітру відхиляється земним магніт¬ним полем і не досягає земної поверхні. Але деякі з них можуть проникати в деформоване магнітне поле. Ці частки збираються у «хвості» магнітного поля і в радіаційних поясах (вони розташовані на висотах 4 000 і 16 000 км) над нічною півкулею землі, де тимчасово затримуються.
Полярні сяйва бувають різного кольору і форми. Вони можуть мати форму променя або дуги, блукаючого світла або повільного тління. Частіше за все їх спостерігають у тій частині північної півкулі, яка включає в себе північні області Скандинавії, Канаду й Аляску. Іноді полярне сяйво можна побачити і в Центральній Європі. Тут воно виникає як червоне мерехтіння в північній час¬тині неба. Часом це явище спостерігають і в Азії.
Мабуть, раніше люди бачили полярні сяйва частіше. У селах навіть викликали пожежні машини, оскільки здавалося, що на півночі трапилася велика пожежа. Тепер уночі міста освітлені так яскраво, що важко помітити тьмяне світло на небі (З дитя¬чої енциклопедії; 153 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Утворення полярного сяйва.
2. Полярні сяйва різні за формою і кольором.
3. Місця, де найчастіше видно полярне сяйво.
4. Раніше полярні сяйва бачили частіше.
3. Лексична робота.
Деформований — пошкоджений, викривлений.

4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Північні області Скандинавії, полярне сяйво, уночі, тьмяний,
півкуля, радіаційний пояс, Центральна Європа.
5. Питання до тексту.

• Як утворюється полярне сяйво?
• На якій висоті знаходяться радіаційні пояси?
• Якими за кольором і формою бувають полярні сяйва?
• Де можна їх спостерігати?
• Чому раніше можна було бачити полярні сяйва частіше?
6. За складеним планом переказати текст.

ЧОМУ ІСНУЮТЬ ПОРИ РОКУ?

Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року. Щорічно в певний час Північна і Південна півкулі навперемінно отримують від Сонця то більше тепла і світла, то менше. В останньому випадку — холоднішає, і світловий день скорочується.
Проведемо експеримент. Направимо промінь ліхтарика прямовисно на квадрат білого картону так, щоб освітлена поверхня являла собою коло. З тієї ж відстані направимо промінь ліхтарика під кутом — освітлена вже велика поверхня, овальної форми, але освітлена слабше, ніж коло. Те ж відбувається і з сонячними променями. Узимку вони потрапляють під більш гострим кутом, і поверхня, що освітлюється ними, отримує менше світла і тепла, ніж улітку. Протилежна півкуля в цей час повернута до Сонця, вона краще освітлена, отримує більше тепла, і день там довше. На півночі ґрунт узимку не встигає прогрітися і, вкритий снігом, віддзеркалює промені Сонця (З дитячої енциклопедії; 135 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Земля здійснює шлях навколо Сонця протягом року
2. Проведемо експеримент.
3. Вплив Сонця взимку.

3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Узимку, улітку, щорічно, Сонце, експеримент, півкуля, від-
дзеркалювати.
4. Питання до тексту.

• За який час Земля здійснює оберт навколо Сонця?
• Чи рівномірно Північна і Південна півкулі отримують тепло від Сонця?
• Коли на планеті теплішає, а коли ні?
• У чому полягає експеримент?
5. За складеним планом переказати текст.