Споконвіку люди не були байдужими до назв своїх поселень. Про це свідчать не лише літописи, а й значно давніші писем­ні й усні перекази багатьох народів. Ось приклад. Є на Черка­щині невеличке місто Золотоноша. Лежить воно на річці Золотоношці, від найменування якої, гадають, і пішла назва міста. Але чому річка дістала таке ім’я? Звідки на Черкащині золо­тоносні ріки? І тут на допомогу приходять легенди. В одній розповідається, що на дні річки лежать татарські човни, пов­ні золота, яке часом виблискує в погожу сонячну днину, або — ще краще — місячної ночі. В іншій легенді розповідається, що Золотоноша була місцем, куди зносилися податки польсь­кому магнату Вишневецькому, а що брав він ці податки лише золотом, то от вам і «золото — ноша». А найвірогідніше річку так назвали за дно, вкрите піщаними наносами, в яких окремі піщинки виблискують, мов щире золото. Як усе просто і про­заїчно: річка дістала назву за властивостями дна, місто — за назвою річки.