Байки І. А. Крилова — прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображен­ням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тва­рини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, «одною бровою підморгують на людей». Тож кожна прочитана байка викли­кає у людини роздуми.

Читаючи байку «Дем’янова юшка», розумієш: історія, яку розпо­відає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку та надмірну гостинність. Дем’ян уособлює такі риси, як нав’язливість, причепливість, настирливість, невміння з повагою ставитися до бажань іншої людини. І ще байка вчить: гарні наміри не завжди мають добрі наслідки.

Невміння працювати спільно, дбаючи про загальну справу, а не про власні уподобання, уособлюють персонажі байки «Лебідь, Щука й Рак». Останній рядок цієї байки — «Та тільки віз і нині там» — став крилатим висловом. Іноді за допомогою цих слів характеризують стан справ людини, яка не здатна завершити розпочате. Байка допомагає зрозуміти: перш ніж узятися за якусь справу, треба добре зважити і свої можливості, і можливості своїх спільників. Інакше вийде з тієї справи «тільки мука».

Невігласів і неуків викриває І. А. Крилов у байці «Мавпа й окуля­ри». Деякі люди дуже схожі на персонажа байки: не здатні зрозуміти якесь явище, вони заперечують або забороняють його.

Чимало дійових осіб байок І. А. Крилова ніби прийшли з народ­них казок. Їхні «характери» добре відомі, але автор створює такі ситу­ації, в яких розкривається їхня сутність.

Лисиця — персонаж багатьох казок. Цей образ використовують, коли треба зобразити хитрість, лукавість. У байці «Ворона і Лисиця» саме хит­рощі допомагають Лисиці заволодіти шматком сиру. Але байка засуджує не лукавість і хитрощі, а підлабузництво і тих, хто вірить будь-яким сло­вам, аби тільки вони були приємними.

Отже, байки І. А. Крилова викривають різні вади людських харак­терів і навчають мистецтву жити гідно.