Комп’ютерна графіка — одна з галузей застосування комп’ютерів. Створення малюнків на комп’ютері відбувається за допомогою спеціально призначених програм — графічних редакторів.
Графічний редактор — прикладне середовище, призначене для створення і редагування графічних зображень.
Документом графічного редактора є малюнок. За принципами побудови графічні зображення бувають растрові, векторні, фрактальні.
Є редактори, які підтримують як векторну, так і растрову графіку, завдяки вбудованим програмам для конвертації файлів з одного формату в інший.
Растрове зображення складається з маленьких однокольорових точок — пікселів (від англ. picture element — елемент картинки). Це найменший елемент растрового зображення, який характеризується кольором та яскравістю.
Растр — представлення зображення у вигляді двовимірного масиву пікселів, впорядкованих у рядки та стовпці.
Растрове зображення на екрані складається з рівних за величиною пікселів, які під час збільшення виглядають як квадратики. Для визначення розміру растрового малюнка вказують кількість пікселей по вертикалі та горизонталі, наприклад 600*800/
Растрові графічні редактори — Paint, Adobe Photoshop.
Формати зберігання растрових зображень: Bmp, Pcx, Tiff (для зберігання сканованих зображень), Psd, Jpeg, Gif, Fpx.
Векторне зображення складається з готових елементів (графічних примітивів): відрізків прямих, еліптичних дуг, фрагментів прямокутників, кіл тощо. Користувач створює один з об’єктів, змінює його параметри (розмір, положення, кут повороту), а комп’ютер креслить його вже зі зміненими характеристиками. Процес редагування у векторних графічних редакторах полягає в зміні параметрів графічних примітивів або додаванні нових об’єктів.
Векторні графічні редактори — CorelDraw.
Формати зберігання векторних зображень: Eps, Dcs, Pdf, Cdr, Cdx, Cmx, Cpx.
Фрактальне зображення, як і векторне, засноване на математичних обчисленнях. Однак базовим елементом фрактальної графіки є й сама математична формула, тобто ніяких об’єктів у пам’яті комп’ютера не зберігається і зображення формується виключно за рівняннями. У такий спосіб будують як найпростіші регулярні структури, що імітують природний ландшафт, так і тривимірні об’єкти.
Окремим предметом вважається тривимірна (3D) графіка, що вивчає прийоми та методи побудови об’ємних моделей об’єктів у віртуальному просторі. Як правило, в ній поєднуються векторний і растровий засоби формування зображень.
Тривимірна графіка знайшла широке застосування в таких галузях, як наукові розрахунки, інженерне проектування, комп’ютерне моделювання фізичних об’єктів, ігри тощо.