План
I. На тернистих життєвих дорогах.
II. Оптимістична віра у своє поетичне покликання й щасливу долю у поезії «Contra spem spero!»
1. Побудова вірша на двох системах контрастних образів, пристрасність монологу.
2. Сила людини — у відповідальності за долю інших, за народ.
3. Утвердження думки про життя як діяння, боротьбу зі своїми слабкостями.
4. Алегоричність, символічність образів «весни золотої» та «осінніх хмар», «зірки провідної».
5. Сила особистих переживань, автобіографічність поезії.
6. Поетична майстерність Лесі Українки у використанні зображально-виражальних засобів.
ІІІ. Непереможність людської сили духу.