Архів позначки: переказ

5 КЛАС

Серед умінь і навичок, які повинен набути учень п’ятого класу на уро­ках зарубіжної літератури, особливу увагу приділяють умінню усно та письмово переказувати текст (докладно, стисло, вибірково), встановлю­вати зв’язки між подіями твору, характеризувати персонажів (головних і другорядних) на основі їхніх вчинків, знаходити в тексті зображувальні та виражальні засоби мови, пояснювати їхню художню роль. Такі навич­ки допомагають учневі краще розуміти художній твір, розширюють його читацький досвід, прищеплюють уміння самостійно осмислювати мис­тецьке явище. Однак формування таких навичок справа нелегка і лише за умови постійного тренування можна досягти результату. Написання твору дає змогу розвивати ці навички, працювати послідовно, поступово ускладнюючи вид завдання. Теми, які пропонуються у п’ятому класі, вра­ховують саме послідовність набуття навичок аналізу художнього твору: від власне переказу окремих епізодів до їх порівняння, аналізу зв’язків, характеристики героїв, художніх засобів виразності.

КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ — ПРАВДИВІ СВІДКИ ІСТОРІЇ Й ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

План

I. Козацькі літописи — свідчення героїчного життя українського на­роду.

II. Звитяга Січового козацтва очима козаків-літописців.

1. Чорна рада під Ніжином в «Літописі Самовидця».

2. Історія козацтва в описі Григорія Грабянки.

3. Гарячий патріотизм анонімної «Історії русів».

4. Сум з приводу гетьмансько-старшинських усобиць в «Літо­писі Самійла Величка».

5. Використання в літописах легенд, переказів, віршів, доку­ментів тодішньою українською мовою.

6. Використання в літописах лексико-фразеологічного багатства мови, сатири та гумору.

III. «…З літературного боку се явище дуже цінне». (І. Франко).

8 КЛАС

Написання твору на літературну тему завжди становило складність для учнів і, зокрема, восьмикласників, які часто зводять розкриття теми чи проблеми до переказу прочитаного, не вміють достатньою мірою розрізняти особу автора і ліричного героя, конкретне явище й типове, реальну подію й художньо узагальнену. Наприклад, часто учні заявляють, що їм не подо­бається повість, оповідання, поема, тому що твір сумно закінчується або тому, що його герої вчинили підлість, зраду чи злочин. Тобто, літературні образи конкретизуються, переносяться в реальність, проектуються на власні почуття й проблеми. Але художній твір із негативними героями, не зовсім щасливим кінцем, якщо він справді талановитий, якраз і покликаний збу­дити почуття читачів, викликати відповідні емоції, не залишити читачів байдужими.

Отже, при написанні твору на літературну тему передусім необхідно бути добре обізнаним із художнім текстом: сюжетом, композицією, сис­темою образів, зображувально-виражальними засобами. По-друге, необ­хідно продумати план твору, щоб кожне його питання «працювало» на розкриття теми та ідеї письмової роботи, давало відповідь на питання: що це доводить? про що свідчить? яка думка з цього випливає?

Обсяг твору для восьмикласників у класах з російською мовою на­вчання — 1,5—2 сторінки зошита, з українською — 2—2,5 сторінки.

При написанні твору слід дбати про логічну послідовність викладу думок, цікавість, аргументованість, точність фактів, дотримання абзаців, використання художніх засобів.

Твір повинен складатися з коротенького вступу, основної частини і стислого висновку (такі елементи не обов’язкові при написанні твору в художньому стилі, жанрі оповідання, новели, есе). В учнівській роботі доцільно використовувати короткі уривки з художнього тексту (цитати) на підтвердження своїх думок. Цитати необхідно підбирати невеликими за обсягом і оформляти відповідно до правил. Не можна допускати по­вторів, однакових чи спільнокореневих слів, виразів.

Після написання твору на чернетці бажано прочитати його вголос — одразу будуть помітні змістові та мовні недоліки.