Кожна сторінка творчості великого німецького романтика — це при­страсна боротьба прекрасної душі поета з ницим, потворним світом. Свою особисту долю Гофман бачив як частину загальної долі «маленьких лю­дей», що стояли на порозі подвійного буття: між мізерними ділами і ве­ликими ілюзіями. Оточуюче хронічне убогство, атмосфера філістер-ства приводили до неприйняття дійсності. Порятунок від духовно обмеженого, порожнього, сірого життя автор знаходить у романтичних мріях, у мистецтві, що є єдиною суверенною частиною людського духу.

У казці-новелі «Малюк Цахес» перед нами дійсніть постає в образі країни, де введено «просвітництво». Гофман викриває за допомогою все­владної іронії химерну велич великих князів, гофмаршалів, широко ви­користовуючи засоби фантастичного гротеску. Це лялькова держава, де все схоже на безглуздий маскарад, усі ниточки якого тримає потвора — карлик Цахес. Народившись потворою, він завдяки милості феї має три магічні волосинки, які роблять його в очах інших людей мудрим і пре­красним. Присвоївши собі чужий труд, славу, кохання, він стає першою особою у країні. Це всевладний міністр, кавалер ордена зеленого тигра з двадцятьма ґудзиками. Отже, духовна і фізична потвора Цахес є серце­виною філістерського світу. Гофман і подає його в карикатурно-комічно­му, зниженому плані.

Філістерство в науці символізує комічна постать професора Моша Терпіна, «апостола механізації життя», що вивчає «птахів і тварин у смаженому вигляді».

Ляльковому механічному світу протистоїть романтичний мрійник Бальтазар, який шукає порятунок від порожнечі філістерського існуван­ня у поезії, в радісній симфонії природи. Це ідеальний світ, де живуть гар­монія, свобода. Бальтазар уособлює митця, а не філістера, на яких по­ділив світ Гофман. І саме йому відкриває таємницю влади жахливої по­твори Цахеса мудрий Проспер Альпанус. Тільки Бальтазар може звільни­ти світ від ницості, бо він «обдарований внутрішньою музикою». Саме він розповідає світові про кохання солов’я та червоної троянди, бо здатен бачити таємниці природи.

Як у справжній казці, тут перемагає Добро. Цахес гине, опинившись у срібному горщику. У чому ж загадка його долі?

Фея жорстоко помилилася, вважаючи, що «зовнішний прекрасний дар проросте і в твоїй душі. Але внутрішній голос не прокинувся. Твій косний, життєво неспроможний дух не зміг піднестися, ти не відділявся від ницості».

Отже, життєтворчий дух — це дух митця, а філістерство є лише по­творність справжнього життя. Саме це доводить нам казка-новела вели­кого романтика, який став одним із провідників людства в його духов­них блуканнях.