Бронза (сплав міді й олова) стала першим штучним сплавом, виготовленим людиною. Хоча виплавляти бронзу, яка має більшу твердість і нижчу температуру плавлення, ніж мідь, можна було в примітивних печах і на відкритих вогнищах, праця стародавніх металургів була складною й вимагала спеціальних знань і досвіду. На терени України перші бронзові вироби потрапили з Балкан і Кавказу. Місцеве бронзоливарне виробництво виникло в XV—IX ст. до н. е. Металургійні осередки тоді існували на Закарпатті та в Північному Причорномор’ї.
Проте поява бронзових виробів не була найважливішою ознакою того часу. Витіснивши з ужитку мідні знаряддя, бронза не замінила кам’яних і крем’яних виробів. Суттєві зміни відбувалися і в суспільному житті. Удосконалювалися землеробство і скотарство, розвивалися ремесла. Збільшувалася кількість населення, великі племена розпадалися, заселяли нові землі, завойовуючи місцеві племена або мирно співіснуючи з ними.
На території України в епоху бронзи існувало майже 20 археологічних культур. Це свідчить про зростання певної відособленості господарського та культурного розвитку окремих людських колективів. Племена і народи утворювали три етнічно-культурні зони, які розрізнялися за походженням населення, особливостями господарства, міфічних вірувань (табл. 3).
Таблиця 3
Етнічно-культурні зони, які утворилися на теренах України в епоху бронзи
| Назва | Походження населення |
| Полісся | Нащадки місцевих мезолітичних племен, які потрапили до Європи за часів палеоліту, а також племена південної групи праугрофінів |
| Степ | Кочові й напівкочові племена, походження яких пов’язують з індоєвропейськими енеолітичними місцевими племенами й населенням, яке прийшло зі східних степів і Кавказу |
| Лісостеп | Предки праслов’ян — індоєвропейські племена з давніми традиціями землеробських культур, у тому числі трипільської |
Отже, в епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці — відокремлення скотарства від землеробства. Починається і другий — виділення ремесла в самостійну галузь господарства. На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна) — людські колективи формуються за ознакою не лише кровного споріднення, а й спільної території. У цей період почала проявлятися майнова нерівність — племінна верхівка, користуючись владним авторитетом, нагромаджує багатства (насамперед худобу й запаси продуктів землеробства) на користь власних родин. У суспільстві утвердились патріархальні родові відносини — чоловіки посіли панівне становище в господарській і громадській діяльності.