Архів позначки: конфлікт

Конфлікт як соціальне явище

Соціологія

Термін «конфлікт» у буквальному перекладі означає «зіткнення». Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не мо­жуть бути задоволеними у разі збереження існуючої системи соціа­льних відносин і починають діяти так, аби змінити ситуацію. В зале­жності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, пом’якшуватись, або розв’язуватись.

Отже, конфлікт — це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб’єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють супе­речливість своїх інтересів.

Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлі­кту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти. В свою чергу, соціальна природа конфлікту зумовлює включення його у ко­ло проблем, які становлять безпосередній інтерес для соціології та окреслюють її предмет. Враховуючи, що безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує і не мо­же існувати, проблематика конфлікту є однією з найбільш актуаль­них у соціології і досліджується у соціології конфлікту.

Соціологія конфлікту — це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи і попередження та розв’язання соціальних конфліктів.

У вивченні конфліктів соціологія зосереджує свою увагу на до­слідженні їх соціальної природи та структури, причин та умов ви­никнення, механізмів попередження та подолання конфліктів, мож­ливостей їх прогнозування. Значний інтерес для соціології станов­лять також питання типології та класифікації конфліктів, з’ясування їх ролі у функціонуванні соціальних систем.

Соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення таких суспільних умов і пошуку таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер.

Функції конфлікту:

позитивні негативні
соціально-діагностична

регулююча

інтегративна

інноваційна

комунікативна

соціально-психологічна

 дестабілізуюча

надлишково-витратна

дєзорганізуюча

 

Предмет соціології конфлікту:

  • з’ясування соціальної природи та сутності конфліктів;
  • з’ясування принципів діагностики конфліктів та со­ціологічний їх аналіз;
  • типологія та класифікація конфліктів;
  • визначення способів подолання та механізмів прав­ління соціальними конфліктами

Умови переростання протиріччя в конфліктну ситуацію

Менеджмент,

Конфлікт – це відсутність згоди між двома чи декількома суб’єктами,зіткнення протилежних сторін, які можуть бути конкретними особами або групами працівників, а також внутр дискомфорт однієї особи. При конфлікті кожен суб’єкт нав’язує свою точку зору, цілі, думки, гостру суперечку і заважає, перешкоджає іншому суб’єктові чинити так само.

Умовою виникнення конфлікту або першоджерелом є конфліктна ситуація.

Конфліктна ситуація – ситуація у якій одна із складових змінює свої кількісні чи якісні значення, що призводить до застосування до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів філософії – закон переходу кількісних змін у якісні.

Конфлікт не виявляється доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи зацікавлені сторони, або ж ці сторони, ще не в змозі вплинути на розвиток ситуації, не володіють достатнім потенціалом, тобто конфлікт прихований. Для переростання такої ситуації в конфлікт необхідний зовнішній вплив, поштовх чи інцидент, тобто певні дії з боку опонентів, спрямовані на досягнення своїх цілей.

Інцидент – привід, активізація діяльності однієї із сторін, яка зачіпає (нехай навіть ненавмисне) інтереси іншої сторони.

Для переростання виниклогопротиріччя в конфліктну ситуацію необхідні:

1) значущість ситуації для учасників конфліктної взаємодії;

2) наявність перешкод, які висуває один з опонентів на шляху до досягнення цілей іншими учасниками (навіть якщо це суб’єктивне сприйняття, а не реальність);

3) перевищення особистої чи групової терпимості до виниклої перешкоди, хоча би у однієї із сторін.

Можна сформулювати ознаки конфлікту:

А) наявність ситуації, що сприймається як конфліктна;

Б) неділимість об’єкту конфлікту, тобто предмет конфлікту не може бути поділений справедливо між учасниками конфліктної взаємодії;

В) бажання учасників продовжити конфліктну взаємодію дня досягнення своїх цілей. Конфліктна ситуація передбачає існування кількох обов’язковихелементів:

1) учасники конфлікту (2 або більше сторони, які переслідують не схожі або протил. цілі);

2) об’єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

3) рушійна сила – інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

Отже, формула конфлікту така: К=конфл ситуація+інцидент.

Види, типи та основні причини конфліктів в організації.

Менеджмент

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок, поглядів двох чи більше людей.

ТИПИ:

внутріособистісний, міжособистісний, між особистістю і групою, міжгруповий.

1)Внутріособистісний конфлікт найчастіше виявляється як ролевий і виникає якщо:

-до працівника ставляться суперечливі вимоги відносно результатів його роботи;

-не узгоджені виробничі завдання і особисті потреби працівника;

-не збалансовані обов’язки, права та повноваження працівника;

-мають місце перевантаження або недовантаження працівника, стреси.

2)Міжособистісні найбільш поширені і виявляються як боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал та робочу силу, за схвалення певних ідей, проектів тощо. Міжособистісний конфлікт може виникнути між двома кандидатами на підвищення за наявності однієї вакансії. Зіткнення особистостей може спричинятися різними рисами характеру, поглядами, цінностями або невмінням спілкуватися.

3)Конфлікт між особистістю і групою може виникнути тому, що людина не дотримується  норм і правил поведінки, які прийняті в групі. Причиною може бути і те, що працівник не відповідає очікуванням, які ставляться до нього з боку групи, або займає позицію, що відрізняється від позиції групи з тих чи інших питань. Конфлікт може виникнути між керівником і підлеглим, якщо при виконанні своїх функцій він застосовує непопулярні в групі методи управління.

4) Міжгрупові. через розбіжності в цілях та інтересах функціональних структурних груп, зокрема щодо матеріальних, фінансових, трудових ресурсів.

Трудові конфлікти виникають між сторонами соціально-трудових відносин через: встановлення нових або зміну існуючих умов праці та виробничого побуту;зміни в колективному договорі, угодах;  невиконання умов колективного договору, угоди або окремих їх положень;

Конфлікти можуть проходити як у відкритій, так і прихованій формі. Відкриті конфлікти розгортаються на діловій основі і характеризуються чітко вираженим зіткненням сторін. При прихованому конфлікті відсутні явно виражені агресивні дії, хоча і використовуються.

Причини:

1.Обєктивні:

-обмеженість ресурсів, які необхідно поділити між структурними підрозділами;

-взаємозалежність завдань (в сучасному виробництві виконання завдання одним або групою працівників залежить від результатів роботи інших працівників або групи);

-відмінності у цілях (спеціалізовані підрозділи можуть надавати більшого значення своїм проблемам, а не всієї організації);

-відмінності в уявленнях, цінностях, манері поведінки, рівні освіти, життєвому досвіді;

-незадовільні комунікації

-різка зміна подій і ситуації.

2.Суб’єктивні-є схильність людини до конфліктних відносин з оточуючими, зумовлена її індивідуальними особливостями, такими як:

-неадекватна самооцінка власних можливостей і здібностей, яка суперечить оцінці з боку оточуючих;

-намагання завжди домінувати;

-консерватизм мислення, поглядів, переконань;

-надмірна принциповість і прямолінійність висловлювань;

-критична налаштованість;

-емоційні якості, зокрема тривожність, агресивність, роздратованість, впертість тощо.