У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: «Украла», «Грицько», «Дзвоник».

Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, жи­вуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим.

В оповіданні «Украла» йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і жалем ми читаємо про життя Олександри та її родини. І радіє серце за доброту її друзів, які зуміли поділитись із дівчиною своєю небагатою їжею, зрозуміли її і допомогли.

Про нелегке життя дівчини-сироти у притулку розповідається в опо­віданні «Дзвоник». Боляче читати про страждання Наталі, трагедію її маленького самотнього серця.

Ми захоплюємося благородством Грицька з одноіменного оповідан­ня, який рятує життя Семену.

Оповідання Б. Грінченка про дітей переповнені трагізмом, яким було сповнене тодішнє життя.