Особливості філософської думки в Україні:

1.Наскрізна   тема – «філософія серця». Тут «серце» – своєрідний центр, місцезнаходження думки, віри, волі та любові ( Іларіон, В. Мономах, М. Гоголь, Г.Сковорода, П. Юркевич).

2.Домінування екзистенційно-антропологічного спрямування філософського знання (філософія   часів Київ. Русі, Г.Сковорода, період романтизму – Кирило-Мефодіївське братство, Т.Шевченко, М.Костомаров)

3.Релігійна (християнська) забарвленість (філософія часів  Київської Русі, домінування теології у  перший період історії Києво-Могилянської академії, світ символів, або Біблія Г. Сковороди)

4.Провідне  місце  посідає національна  ідея   (М.Гоголь,   Т.Шевченко,  М.Костомаров,  П.  Юркевич,  М.Драгоманов,  М.Грушевський,  І.Франко,  Д.  Донцов, В. Липинський)

Аналіз історії філософії в контексті культури України передбачає її періодизацію, що ґрунтується на врахуванні змін історичних типів національних культур. З огляду на це в розвитку української філософії можна виокремити 3 основних періоди:

1.Припадає на час існування Київської Русі ( XI ст.-сер. XIV ст.). Філософська думка цього періоду є адекватним відображенням греко-слов’янського, християнського типу культури з притаманним йому акцентом на проблему «людина-Бог», крізь призму якої осмислюються граничні підстави людського існування. В цей час філософія ще не виокремилася у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу, тому історико-філософський аналіз цієї доби може проводитись переважно на рівні філософської культури українського народу. Філософські центри: Київ, а потім Галичина. Твір: «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона;

2.Пов’язаний із часом козаччини (XV -XVIII ст.).У XVI ст.. в Україні запроваджується масове книгодрукування, розгортається діяльність Острозького центру. На XVII ст.. припадає розквіт діяльності православних братств, заснування Києво-Могилянської академії. Українська культура цієї доби характеризується як бароко. В колі проблематики акцент переноситься на проблему «людина-Всесвіт». Поряд з питаннями етики і філософії історії чільне місце відводиться діалектиці, логіці, метафізиці, натурфілософії. В культурі українського народу формується професійна філософія як специфічна сфера теоретичного мислення. Найвиразнішим виявом цього є філософія професорів Києво-Могилянської академії, Центри філософії: Острог, Львів, Луцьк, Київ. Вершиною досягнень у галузі філософської думки в Україні цього часу є філософія Г. Сковороди.

3.Формується в межах культури романтизму (XIX – І пол.. XX ст.). Проблема «людина-нація», започаткувала розробку національної ідеї. Поряд розвивається професійно-філософське знання – філософія П.Юркевича. Філософія цього періоду більше зумовлюється зв’язком філософії з художньою літературою. Філософські центри: на сході України, у Харкові, потім переміщуються до до Києва та Львова.