Любов до влучного і дотепного слова — одна з характерних рис ук­раїнського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь.

Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський — один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр — співомовки. «Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул — титул народного поета»,— так оцінив його творчість М. Рильський.

Мені подобаються співомовки Руданського. Вони легко й невиму­шено звучать, а за простотою викладу криється прихований підтекст. Автор використовує різні засоби — від легкого гумору до в’їдливої гнівної сатири. Для цих творів характерне різке протиставлення мо­ральних якостей простих людей і панів. При цьому порівняння не на користь панства. В очах Руданського прості селяни, козаки — це носії найкращих рис, вони чесні, порядні, розумні, кмітливі і дотепні. «За­порожці у короля» не дали себе образити й перехитрили пихатих по­ляків («Запорожці у короля»); Іван не дозволив себе ошукати хитро­му панові та ще й сам мав прибуток («Пан і Іван в дорозі»).