Роман “Тихий американець” розповідає про події, які відбувалися у В’єтнамі в той час, коли французькі колонізатори вже усвідомили свою неминучу поразку у війні проти народу, що бореться за свою свободу і незалежність. І все ж вони робили відчайдушні спроби знайти серед в’єтнамців сили, на які можна було б покластися, привертали на свій бік заможні європеїзовані верстви населення, національну буржуазію. Французька армія проводила жорстокі акції по приборканню місцевого населення, авіація бомбила мирні села. Але ні політичні інтриги, ні терор уже не могли вплинути на хід історії. Різні причини привели до Сайгона англійця Томаса Фаулера і американця Пайла. Обидва, на перший погляд, не зв’язані з подіями у В’єтнамі. Фаулер – журналіст, кореспондент англійської газети, втік, по суті, до В’єтнаму, рятуючись від порожнечі свого життя, від сімейної драми, ніщо по-справжньому його не цікавить і не хвилює, до більшості людських почуттів і вчинків він ставиться з цинічною байдужістю або запереченням. Фаулер забувається лише, коли п’є.
А п’є він багато. До того ж він ще й наркоман. І ця страшна пристрасть допомагає йому виключатись із набридлого життя, забути про свій біль. Здається, що перед нами цілком негативний герой. Може, лише те, що він здатний відчувати душевний біль, свідчить про щось живе, що ховається в ньому під попелом розчарування. У людини по-справжньому байдужої душа не болить. їй нічого не треба забувати, вона цілком задоволена собою.
Пайл – американський діяч у В’єтнамі з дещо туманно окресленою функцією, людина, прямо протилежна Фаулеру. Якщо Фаулер занедбав себе, не цікавиться собою, своєю зовнішністю, навіть не прибирає свого житла, то Пайл – чистенький, акуратний, дружньо усміхнений – здається випрасуваним не тільки зовні, а й внутрішньо. У нього є тверді “моральні принципи і засади, є духовний наставник в особі американського журналіста і теоретика Йорка Гардінга. Пайл не п’яниця, не розпусник. Покохавши в’єтнамську дівчину Фуонг, яку любить і Фаулер, він, на відміну від останнього, має щодо неї цілком серйозні наміри, мрії про одруження. Взагалі враження, яке справляє Пайл на більшість людей, цілком позитивне. Такий собі чесний, чистий, бадьорий, діловий і правильний молодик. Але поступово, як це буває у Гріна, розкручуються напружені сюжетні лінії, розкриваються таємниці і приховані справи, стає зрозумілою справжня суть Пайла і Фаулера.
Фаулер – людина із хворим сумлінням. Він дуже вразливий, і його цинізм та байдужість – це захисна маска, яка прикриває обличчя, спотворене стражданням. У Фаулера життєве кредо – “не втручатися”, він сторонній в житті, чужий. Та далі події в романі розгортаються так, що Фаулер усвідомлює хибність, неможливість своєї позиції невтручання і починає діяти. Дві причини сприяють прозрінню англійця. Це його симпатія до в’єтнамців , розуміння справедливості, їх боротьби за право бути господарями своєї землі, мирно жити, працювати, виховувати дітей, і викриття страшної діяльності “тихого американця”, набожного і доброго Пайла, секретного агента американської місії у Сайгоні, що має в своїх руках великі гроші для підкупу, для наймання вбивць і терористів, організації проаме-риканської “третьої сили”.
Є в романі сцена, яку не можна забуги, це сцена після вибуху бомби на вулиці: “Жінка сиділа на землі, поклавши собі на коліна те, що лишилося від її немовляти: душевна делікатність примусила її прикрити дитину солом’яним селянським брилем…” Пайл організовує терористичні акти, вибухи пластикових бомб серед мирного населення, щоб потім звинувачувати в цих насильницьких діях комуністів, ліві сили тих, хто бореться за незалежність. Це потрібно його господарям, щоб спровокувати людей на виступи проти комуністів, підірвати національну єдність, загострити ворожнечу між різними угрупованнями в’єтнамців. І найстрашніше в Пайлі те, що він вважає свою криваву діяльність благородною місією в ім’я демократії і прогресу, а себе – людиною, яка несе відповідальність за устрій світу, “розумний” – тобто американський.
Згодом про трупи загиблих на площі від пластикових бомб Пайл спокійно промовляє: “Вони (тобто жертви) неминучі, шкода, звичайно, та не завжди можна влучити у ціль. Так чи інакше, вони загинули за справедливу справу”. Чистенький Пайл здригається, побачивши криваві плями на своїх черевиках. І єдине, що йому спадає на думку, – це необхідність дати їх вичистити перед прийомом. Він не відчуває докорів сумління, не відчуває себе винним. Такого, як він, не можна навчити людяності, його можна тільки знищити, як отруйну, небезпечну для людського життя змію.
Роман “Тихий американець” побудований за законами жанру кримінального твору. Він починається з того, що Фаулера викликають до слідчого, який веде справу про вбивство американця Олдена Пайла, і лише поступово ми дізнаємося, хто вбив Пайла, хто помстився за всі жертви, які приніс на землю В’єтнаму “тихий американець”. Його вбили партизани, вбили в’єтнамські патріоти, але не тільки вони, їм допоміг Фаулер. Це він навів їх на слід таємного агента “третьої сили”, що підступно діяла проти в’єтнамського народу. Фаулеру не просто було зважитися на це. Пайл колись врятував йому життя. Він був його суперником у коханні до Фуонг. Хоч би якими цинічними здавалися слова англійського журналіста, він людина честі і ніколи не пішов би на вбивство Пайла заради своїх приватних інтересів.
Багато сторінок в романі присвячено історії стосунків Фаулера і в’єтнамської дівчини Фуонг. Цей зв’язок двох людей, різних за національністю, віком, культурою, роман, кохання без будь-якого майбутнього. Та поступово почуття англійського журналіста переростають в глибоку симпатію, навіть більше – любов.
Герой шукає у коханні до Фуонг порятунку від гнітючої самотності. Гарна й ніжна дівчина, її милий щебет, її ненав’язлива увага необхідні Фаулеру. Це єдина сонячна пляма в суцільному мороку його безглуздого існування. Та Фаулеру з його схильністю аналізувати людські характери і відносини, з його безжально тверезим розумом важко тішити себе ілюзіями, що екзотична пташка Фуонг справді його кохає. Дівчина погодилась на сумнівне становище коханки тому, що мріє врешті-решт одружитися з англійцем. Прагне стабільного замужнього життя. їй дуже хочеться покинути свою змучену війною країну і оселитися в розкішному світі сріблястих хмарочосів і довжелезних лімузинів, світ, про який вона знає з голлівудських фільмів і бульварних романів. Як воно не боляче, Фаулер це усвідомлює, хоч і примушує себе не думати про всі ці речі.
Роман пройнятий повагою до миролюбного і працьовитого в’єтнамського народу. Грін проголошує своєю книгою право в’єтнамців самим обирати шлях до свого майбутнього, самим будувати свій дім і наводити в ньому порядок.
Роман одразу ж після виходу в світ викликав бурхливі дискусії, завоював палких прихильників і злобних ворогів. Американська преса одностайно звинувачувала Гріна в антиамериканських настроях і почуттях, у наклепах на бравих американських хлопців, які у важких умовах далеко від рідного дому виконують свою місію, несуть ідеї американської демократії чужим народам.
Роман “Тихий американець” виконує важливу роль у справі боротьби проти колоніалізму, проти імперіалістичної агресії, за мир між народами.