Робоча сила під-ва – працездатне населення, яке має певну кваліфікацію і у відповідності до трудового законодавства бере участь у виробночо- господарській діяльності (чоловіки від 16 до 60, жінки від 16 до 55, пенсіонери та підлітки з 15 років). Робоча сила поліляється на постійних і сезоних процівників. До постійних належать працівники, які прийняті на певний термін без зазначеного строку договору більше ніж на 2 місяці. Тимчасові на термін менше 2 міс.. Для хар-ки всієї сукупності працівників підприємсва використовують слідуючи терміни: персонал, кадри, трудовий колектив. Персонал – сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. Весь персонал поділяєть на певні категорії: керівники, спеціалісти, службовці, робітники, молодший обслуговуючий персонал та служба охорони (поділ в відповідності до характеру виконуваних ф-цій). Також персонал може бути кваліфікованим по професіям та спеціальностям. Чисельність працівників характериз такими показниками, як спискова чисельність, та середня спискова чисельність. Спискова чисельність – це чисельність працівників підприємства на певну дату. До неї включають постійні, тимчасові, сезоні робітникі, приняті на роботу на 1 день довше. Не включаються до цієї чисельності працівників, які прийняті для виконання випадкових і разових робот на срок до 5 днів (студенти і учні, які проходять виробничу практику з отриманням стипендії за місцем навчання, сумісники). Для х-ки чисельності працівників за місяць, квартал, рік характерізуються середньосписковою чисельністю, яка визначається як відношення суми спискової чисельності працівників за період, за який визначаємо, включаючи вихідні та святкові до к-ті календарних днів цього періоду. Чисельність працівників у вихідні та святкові дні дорівнює списковій чисельності працівників в попереднів роб день. Існюють методи визначення чисельності, які належать до промислово- виробничого персонала підприємства: 1) коригування базової чисельності;  2) метод розрахунків на основі повної трудомісткості виготовлення продукції; 3) метод підсумовування.