Українська пісня! Хто не знає її, хто не згадує її як наймиліші спогади свого дитинства, своєї бурхливої юності.
Який митець не був натхненний безмежною красою її образів, не був вражений тією особливою силою, що закладена у народній пісні з глибини віків? Народна пісня звертається до кращого, що є в людині, пробу-джує гідність, чесність, самоповагу.
Із сивини століть постають перед нами славні сини землі української — Байда Вишневецький, Дорошен-ко, Нечай, Богун, Богдан Хмельницький, Морозенко, козак Голота.
Яка людина праці — чи то на лузі при дорозі, чи серед степу широкого, чи серед моря глибокого, чи се-ред гарячих мартенівських цехів — не відчула її геніального ритму?
Яка дівчина не оспівувала прихід кохання у цих піснях? Яка мати не співала цих тужливих і мелодійних пісень над колискою дітей своїх?
Українська пісня — геніальна поетична біографія нашого народу. Із її рядків постає образ народу-воїна і народу-трудівника, що віками виборював свою незалежність, право бути самим собою, право жиги і дихати на повні груди на рідній землі
Тяжкою була доля українського народу. Віками ми боролися за свою свободу, прагнули утвердити неза-лежність. Віками ми зазнавали утисків, не мали можливості вільно і щасливо жиги на рідній землі. Уся одвічна туга українського народу виливалася в його пісні. Все найцінніше, що було в душі українця, закарбувалось у ній. Ось чому кажуть, що пісня — це душа нашого народу.
Як писав геніальний Тарас Шевченко:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
Честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби!
Добрим словом варто згадати геніального українського композитора Миколу Лисенка, який у тяжкий пе-ріод царського гніту присвятив своє життя збиранню і обробці народного мелосу. Микола Лисенко казав, що він вчився у «сірої свитини», тобто у простих людей, геніальному дару творити пісню, адже саме у народній пісні, за словами композитора, «душа божа сидить». Микола Лисенко творив на основі народної пісні, зберігаючи перли фольклорної творчості і повертав народу очищені і довершені зразки як скромний дар сина й учня своє-му батькові та вчителю.
Будьмо гідними цих коштовних перлин, очищаймо ними наші душі й серця, передаваймо цей скарб на-шим дітям і внукам!