При розробці семінарського заняття важливо грамотно визначити коло питань, які будуть винесені для обговорення, виділити проблеми для написання рефератів, підібрати літературу для самостійної роботи. Заздалегідь студентів треба ознайомити з основними питаннями і темами рефератів для чергового семінару, щоб вони могли підготуватися до занять. У деяких вузах, у тому числі і в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, в бібліотеках та на кафедрах соціології є навчально-методичні вказівки з різних предметів, якими користуються студенти при підготовці до семінарів та практичних занять.

У цих навчально-методичних комплексах подано тематичний план курсу, практичний виклад лекцій, теми для самостійної роботи, контрольних або курсових робіт, розроблено теми всіх семінарів і практичних занять та зазначено літературу, якою зобов’язаний скористатися студент для успішного засвоєння досліджуваного матеріалу.

Особлива форма проведення семінару – контроль знань за вхідним, поточним, кінцевим зрізом знань. Так, для вхідного контролю достатньо заздалегідь дати студентам частину запитань для ознайомлення (вони подані в навчально-методичних комплексах), а інші викладач повинен формулювати та ставити студентам у ході заняття. Причому запитання слід використовувати диференційовано, залежно від особистості студента. Найбільш підготовленим студентам, тим, хто більш розвинутий інтелектуально, треба ставити складні запитання, що потребують посиленого, глибокого мислення безпосередньо в аудиторії. Дуже важливо викликати студента на відвертість та послухати, як він трактує ту чи іншу проблему, яким чином він її переломлює у своїй свідомості, які шляхи шукає для вирішення проблемної ситуації.

Семінар для поточного контролю дає уявлення про те, як засвоюється навчальний матеріал, озвучений на лекціях, і що студенти взяли для себе з рекомендованих підручників, навчально-методичних посібників та іншої літератури, рекомендованої викладачем для самостійної роботи. Такий семінар необхідний не тільки студентам, а й викладачу, тому що є зворотним зв’язком, який може підказати педагогу, яким проблемам курсу, що викладається, потрібно приділити більше уваги, що посилити, поглибити при читанні лекцій, а що можна усунути, оскільки ця проблема добре висвітлена в рекомендованих підручниках, якими студенти можуть скористатися самостійно.

Семінар за остаточним зрізом знань дає можливість педагогу більш об’єктивно та адекватно оцінити знання студентів на майбутніх заліках та іспитах.

На семінарських заняттях обговорюють заздалегідь підготовлені студентами реферати. Бажано привчити студентів до того, щоб вони не зачитували текст реферату, а озвучували усно тільки основні поняття, головні думки, ідею. Таке завдання, поставлене перед студентами, особливо першокурсниками, здається їм складним, але з часом вони зможуть виконувати цю вимогу. Переказ основних думок реферату має на меті таке:

1) розвиває пам’ять;

2) сприяє послідовності викладу;

3) надає можливість проявити вибірковість думок, тому що студент в усній формі обирає головне, а не другорядне;

4) дає змогу студенту ще раз усвідомити досліджувану проблему, побачити її нібито зі сторони;

5) знайти шляхи вирішення проблеми;

6) розвиває у студента мовленнєву культуру, яка йому знадобиться в подальшій практичній діяльності.

Якщо ж реферати зачитуються, то затягується і практично непродуктивно використовується час, відведений для семінарського заняття. При читанні реферату найчастіше озвучуються банальні фрази або подається трактування навчального матеріалу, узятого з прочитаних першоджерел. Творчих думок самого студента, його істинного ставлення до досліджуваної проблеми почути при такому проведенні семінару практично неможливо. Ось чому навіть традиційні семінари, що служать для контролю знань студентів, викладачу можна теж проводити творчо, незвичайно, змушуючи студентів думати, мислити, прогнозувати розвиток того чи іншого явища або проблеми, що вивчається.

Бажано, щоб викладач не дозволяв студентам розробляти, а потім нав’язувати обговорення на заняттях реферату за довільно обраною темою, а не за тією, яка заздалегідь була запропонована викладачем. Як правило, такий реферат – це переписані думки із самостійно знайдених студентами статей або брошур. Реферати на довільні теми педагогу потрібно просто забирати для перевірки, ставити оцінку, яку заносити до журналу. Якщо реферат вдалий, то тему можна запропонувати взяти студенту для наукового дослідження, для цього його думку потрібно спрямувати до русла дослідження проблеми та запропонувати з цим текстом виступити на черговій науково-теоретичній студентській конференції.

Усе вищеперелічене – звичайна методика певної дисципліни у вищому навчальному закладі. Вона перевірена практикою, є визнаною формою контролю знань і не вважається інноваційною. Цими методами проведення семінарських занять володіє кожен педагог вищої школи. Навіть при використанні нетрадиційних методів навчання ці три види семінару (контроль знань за вхідним, поточним та остаточним зрізом знань) мають бути включені до будь-якої навчальної програми.