План
I. Г. Сковорода — співець рідної природи.
II. Гармонія з природою — запорука щасливого життя.
1. Краса природи в поезіях «Гей, поля, поля зелені», «Вже хмара пройшла. Райдуга в небі грає», «Весна люба, гей, прийшла…».
2. Природа як джерело поетичного натхнення у вірші «В город не піду багатий — у полях я буду жить…».
3. Паралелізм «природа — людина» у вірші «Ой, пташино жовтобока».
4. Зв’язок з фольклором та пісенність віршів Г. Сковороди про природу.
5. Краса зображально-виражальних засобів віршів Г. Сковороди про природу.
III. Природа — годувальниця і Муза для Г. Сковороди та для сучасних поетів.