Усе тут дихало святковою простотою. Не порушував її сірий кіт, що дрімливо лежав на ослінчику біля печі. Час від часу він мур-котливо простягав лапу. Осипко прислухався, хотів збагнути, про що муркоче кудлай. Може, йому теж сняться Марійчині казки?

Довгими вечорами засиджувався Осипко, задивляючись на оздоби до різдвяних свят, що їх готувала вправною рукою мати. Але ні в її очах, ні у виразі задумливого обличчя не читав святко­вої радості. Та й Марійка останнім часом не розповідала веселих казок, а все торочила про напасників, упирів та різних зловісни-ків. її співаночки, повиті смутком, сіяли неспокій.

По вулиці крадькома іноді проходили люди від хати до хати. До корчми ніхто не простував, бо там розташувалися жовніри. Не одна молодиця заголосила від них. Котилися бентежні вісті від оселі до оселі, від села до села — того забрали жовніри, того побили киями або погнали під конвоєм до в’язниці у Вижницю. Звістка про арешт Лук’яна Кобилиці облетіла навколишні села, туском обзивалась у кожній хаті… (І. Пільгук; 203 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. У зав’южені вікна зазирнули зимові дні.
2. У хаті пахло лежаними яблуками.
3. Кіт дрімливо лежав на ослінчику.
4. Довгими вечорами засиджувався Осипко.
5. По вулиці крадькома проходили люди від хати до хати.

3. Лексична робота.

• Бовдур — димар.
• Жовнір — солдат.
• Лампадка — наповнена оливою невелика посудина з ґнотом, яку запалюють перед іконами.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Зав’южені, несподівані, сніговії, трепетокрило, зловісники,
крадькома, неспокій, обличчя.
5. Питання до тексту.
• Про яку пору року розповідається в тексті?
• Чим пахло в хаті?
• До якого свята все було прикрашено в хаті?
• Що зазвичай розповідала Марійка?
• Хто ходив по вулиці?

• Де розташовувалися жовніри?
• Чим займалися жовніри?
6. За складеним планом переказати текст.