Панас поринув у роздуми. Увесь час бачив перед собою вразливі Гнатові очі. Коли бричка пішла піщаною дорогою, почав куняти. Нарешті знеміг сон.
Ось наче розкрилася перед ним таємнича брама, за якою вимальовувалась країна, повита туманами. Важкі хмари нависли над нею, лише визирав крайок неба, ледве освітленого сонцем, що десь пірнуло, ніби втомившись змагатися з пітьмою. Мороком крилась земля, поросла бур’янами, жаб’ячою печерицею, колючим терном та плетивом дерези. Десь чувся людський гомін. Ні, то не гомін, а стогін. Наче стогнала земля, стогнали хмари, стогнали обвітрені оселі. Де ж люди? Де жвавий лемент дітвори? Де спів юнацтва? Усе наче заснуло, принишкло. Панувала темінь, віковічна подруга ворожнечі, розбрату й хвороби.
На битому негодами шляху замаячила постать людини. Куди вона мандрує? У які краї? Може, шукає світу сонця? Може, несе у своїх грудях іскру, щоб розпалити вогнем, зігріти закуту мороком душу? Щось рідне пізнається в тій постаті. Стривай… Це ж вона. Голубка сизокрила. Куди понесла свою вроду і гордість дівочу? Хотів крикнути, назвати ім’я, заговорити голубливою мовою. Але уста, наче заворожені, не могли вимовити й слова. А постать віддалялась і куталась у непроглядному тумані, доки не щезла зовсім, залишивши терпкий біль у серці… (І. Пільгук; 191 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Панас поринув у роздуми.
2. Нарешті знеміг сон.
3. На шляху замаячила постать людини.
4. Голубка сизокрила.
3. Лексична робота. Лемент (діалектне) — галас.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Лемент, сизокрилий, непроглядний, віддалялись, віковічний,
бур’ян, жаб’яча печериця, плетиво, юнацтво, негода.
5. Питання до тексту.
• Кого бачив вперед собою Панас?
• Що наснилося Панасові?
• Хто наснився головному герою?
• Як ставиться Панас до жінки, яка наснилася йому?
6. За складеним планом переказати текст.