ДТП — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, в результаті якої загинули або дістали поранення люди або завдано матеріальної шкоди.

Основні причини дтп

1) Низька дисципліна всіх учасників дорожнього руху;
2) керування транспортними засобами в нетверезому стані;
3) перевищення встановленої швидкості руху;
4) поганий стан дорожнього покриття;
5) виїзд на смугу зустрічного руху;
6) технічна несправність транспортного засобу;
7) сукупність багатьох причин.
Після того як удар стався, передусім треба з’ясувати, де (в якому місці автомобіля) і в якому положенні ви перебуваєте, чи не горить і не підтікає бензин. Далі — намагайтеся вибратися через двері або вікно. Якщо двері заклинило — слід розбити скло.
Один із видів ДТП — коли машина падає у воду, хоч у житті таке трапляється рідко.

Правила поводження при падінні ТЗ у воду

1) Машина, опинившись у воді, може якийсь час триматися на плаву; двері при цьому відчиняти не можна, вибиратися треба через вікно;
2) опинившись під водою, вибирайтеся через опущене скло, схопившись руками за дах машини; дверей не відчиняйте, інакше сильний потік води відкине вас назад;
3) потрапивши під воду поза машиною, пам’ятайте, що маєте в запасі 30—40 секунд, і цього цілком достатньо, щоб виринути.

Правила поводження під час пожежі у салоні ТЗ

1) Машину слід негайно зупинити й узятися до ліквідації осередку загоряння за допомогою вогнегасника;
2) негайно залиште салон автомобіля. Якщо двері заблоковані, вибирайтеся через бічне скло вікон. Якщо витиснути скло не вдасться, а салон наповнюється димом, розбийте скло: тримаючись за щось, ударте обома ногами в кут скла;
3) під час евакуації будьте обережні, тому що металеві частини машини можуть бути травмонебезпечними.
Як і під час будь-якої пожежі, не треба піддаватися паніці. Рятуйте насамперед дітей, старих і жінок. Вибравшись із салону, що горить, відразу ж починайте допомагати іншим, подайте посильну допомогу потерпілим.
Кличте на допомогу: зателефонуйте (якщо це можливо) або зупиніть машину й попросіть допомогу в її водія.

Громадський транспорт — це спеціальні засоби, призначені для перевезення людей: трамваї, тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі, метрополітен.
Пасажир — особа, яка користується ТЗ і перебуває в ньому, але не бере участі у керуванні ним.
Під час руху ТЗ пасажири повинні сидіти на сидіннях або, якщо це дозволено, стояти у призначених для цього місцях, тримаючись за поручні, ручки або інше приладдя, щоб не впасти у випадку різкого гальмування ТЗ у складних дорожних обставинах. Забороняється відчиняти двері ТЗ, а також перешкоджати зачиненню дверей ТЗ перед початком руху, їздити на підніжках або якихось виступах ТЗ. Посадка і висадка пасажирів повинна відбуватися тільки після повного зупинення ТЗ і лише з майданчика для посадки, а за його відсутності — з тротуару або узбіччя, а якщо й це неможливо — з крайньої смуги проїжджої частини, через задній борт автомобіля за умови, що це буде безпечно, не буде заважати і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Посадку в громадський транспорт, що вже відходить, робити забороняється.
На трамвайних зупинках, не обладнаних майданчиками для посадки (зупинка трамвая розташована посередині вулиці), починати перехід проїжджої частини дороги з метою посадки у трамвай дозволяється лише після пов-ного зупинення.
Після виходу із трамвая, якщо рейки прокладені посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні дотримуватися Правил дорожнього руху. Не можна раптово вибігати на проїжджу частину, призначену для руху нерейкового транспорту. Якщо пішоходам, які вийшли із трамвая, необхідно перейти на протилежний бік дороги, їм слід вийти спочатку на найближчий тротуар, пішохідну доріжку або узбіччя, визначити, де розміщена ділянка дороги з дозволеним переходом, і перейти там проїжджу частину із дотриманням відповідних вимог Правил дорожнього руху.
Загальне правило: трамвай обходьте спереду, автобус і тролейбус ззаду.
У громадському транспорті не виключені випадки пожежі. Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водію і пасажирам; вимагайте зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкривання дверей. Спро­буйте використати для гасіння осередку пожежі вогнегасник у салоні та інші засоби.
При заблокуванні дверей використовуйте для евакуації аварійні люки у дахові і виходи через бічне скло. Якщо видавити скло не вдається, а салон на­пов­нюється димом, розбийте його. При евакуації будьте обережними, тому що металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть бути під напругою через порушення захисної ізо­ляції.
При горінні гуми і пластиків виділяються отруйні гази, тому залишайте салон швидко, закриваючи рот і ніс вологою хусточкою або рукавом.
Як і при будь-якій пожежі, усіма засобами боріться з панікою. Вибравшись із палаючого салону, відразу ж починайте допомагати іншим.
Посадку і висадку пасажирів з легкового автомобіля варто робити не на проїжджій частині, а в спеціально відведених для цього місцях чи біля бордюру дороги (на спеціально відведеному для цього майданчику, на узбіччі, біля тротуару, на крайній смузі дороги і тільки після повної зупинки транспортного засобу). Посадку і висадку необхідно робити з боку тротуару (узбіччя); якщо це неможливо, тоді з крайньої смуги проїжджої частини (але не з боку суміжної смуги руху).

До травмуючих факторів усередині салону автомобіля для пасажирів відносять

1) Наявність в автомобілі зайвих пасажирів;
2) багаж на задньому сидінні; імовірність пересування пасажира усередині салону; імовірність пересування сидіння усередині салону;
3) наявність виступів усередині автомобіля (ручки для відкривання дверей, вікон і т. п.);
4) предмети салону, які не закріплені в ньому.
Безпека пасажирських місць обумовлюється зручністю і міцністю кріплення сидінь, травмобезпечністю всіх деталей усередині салону, наявністю підголівників, ременів і надувних подушок безпеки, спеціальних дитячих сидінь з ременями безпеки.
Необхідно пам’ятати, що самим небезпечним є переднє сидіння поруч з водієм, тому перевезення дітей до 12 років на цьому сидінні строго заборонено. Найбільш безпечні задні сидіння, особливо сидіння за водієм, тому там необхідно поміщати спеціальні дитячі сидіння.
При зіткненні чи різкому гальмуванні дитина, що сидить на колінах у непристебнутого ременем безпеки дорослого, може постраждати не тільки від удару, але і від маси дорослого.
При зіткненні автомобілів або наїзді на перешкоду тим, хто сидить у салоні легкового автомобіля, необхідно прийняти положення, що перешкоджає переміщенню вперед, і захистити голову. Для цього водій повинен упертися ногами в підлогу, нахилити голову вперед і, напружуючи всі м’язи тіла, упертися руками в кермо. Пасажир, що сидить на передньому сидінні, повинен прийняти таку ж позу, упершись руками в передню панель автомобіля. Пасажир, що знаходиться на задньому сидінні, повинен закрити голову руками і завалитися набік. Якщо в салоні автомобіля перебуває дитина, її потрібно міцно пригорнути, накрити собою і також упасти набік.
Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитися потрібно не на колесо, а метрів на 5—6 уперед. Педалі слід обертати рівномірно, без поштовхів. При нахилі велосипеда кермо потрібно повернути в той же бік, і тоді велосипед випрямиться.
Під час їзди на велосипеді корпус повинний бути злегка нахилений уперед, руки зігнуті в ліктях. На педаль потрібно натискати передньою частиною ступні.
Рухатися по дорозі на велосипеді дозволяється особам, що досягли 14-літнього віку. При русі по дорозі велосипедист повинен мати картку з інформацією про себе.
Велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами: спереду — білого кольору, по боках — жовтогарячого, позаду — червоного.
Для руху затемна й в умовах недостатньої видимості на велосипеді необхідно включити ліхтар (фару).
Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80—100 м.
Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії мопедів і велосипедів зобов’язані звільнити дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

Забороняється

1) Керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а затемна й в умовах недостатньої видимості — з невключеною фарою і без світловідбивачів;
2) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїжджій частині, якщо поруч є велосипедна доріжка;
3) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під доглядом дорослих);
4) під час руху триматися за інший транспортний засіб;
5) їздити не тримаючись за кермо і знімати ноги з педалей;
6) буксирувати велосипеди.
Велосипедисти можуть перевозити тільки такі вантажі, що не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Велосипедистам забороняється перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками.

Пішоходи повинні ходити по тротуарах або пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, а за їх відсутності — по велосипедних доріжках або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч рухові транспортних засобів. На дорогах, що мають розмежувальну смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч рухові транспортних засобів.
Переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом за наявності роздільної смуги на дорозі забороняється.
Рух пішоходів по швидкісних дорогах заборонено.
Організованим колонам людей дозволяється рухатися тільки з правого боку проїжджої частини у напрямку руху транспортних засобів не більше ніж по чотири особи в ряд і за умови, що колона займе не більше половини ширини проїжджої частини. Для своєчасного попередження водіїв ТЗ про рух колони спереду і ззаду неї повинні бути супроводжуючі з червоними прапорцями, а в темний період доби — із засвіченими ліхтарями: спереду — білого кольору, позаду — червоного.
Пішохідний перехід — ділянка проїжджої частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками, дорожньою розміткою, світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками, а на перехресті — шириною тротуарів.

Правила поводження при переході дороги

1) Якщо в зоні видимості немає перехрестя або переходу, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, то переходити проїжджу частину необхідно тільки кроком, не поспішаючи, по прямій, перпендикулярній до тротуару. При цьому треба бути дуже обережними: оцінити відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість, переконатися у відсутності небезпеки і не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху;
2) забороняється переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, якщо на дорозі є роздільна смуга або дорога має чотири смуги і більше для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлені огорожі;
3) переходити проїжджу частину дозволяється тільки по підземних, наземних і надземних пішохідних переходах (типи переходів), які бувають регульовані і нерегульовані (види переходів), позначених лініями дорожньої розмітки «зебра» або дорожніми знаками «Пішохідний перехід» (на голубому фоні квадратного знака намальована людина, яка або переходить по «зебрі» дорогу — пішохідний перехід по дорозі, або піднімається чи спускається по східцях — надземний і підземний переходи відповідно), а на перехрестях із позначеними переходами — по лініях тротуарів або узбіччю;
4) переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися і зупинятися на ній;
5) якщо перехід вулиці регулюється світлофором, йти можна тільки на зелене світло або при жесті регулювальника, що дозволяє рух;
6) якщо горить жовте або червоне світло — йти не можна, навіть якщо немає машин. При переході на зелене світло необхідно також спостерігати за обстановкою, помічати машини, які в цей момент готуються до повороту праворуч або ліворуч, перетинаючи шлях руху пішоходів;
7) перш ніж зійти з тротуару на проїжджу частину з двобічним рухом, необхідно оглянути усю проїжджу частину, упевнившись у повній безпеці початку руху. Подивитися ліворуч і почати перехід, а дійшовши до середини проїжджої частини, подивитися праворуч і завершити перехід;
8) пішоходи, які не встигли завершити перехід, повинні бути на острівці безпеки або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вони можуть продовжити перехід тільки тоді, коли переконаються у безпеці подальшого руху;
9) при наближенні ТЗ із ввімкненим проблисковим маячком і спеціальним звуковим сигналом пішоходи повинні утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
10) забороняється перетинати шлях ТЗ, що рухаються поблизу, виходити з-за них на проїжджу частину. Особливої обережності слід дотримуватися при обході транспорту, що стоїть поблизу тротуару;
11) ніяких розмов під час переходу проїжджої частини провадити не можна, у цей момент ви повинні бути уважними і зібраними;
12) очікувати автобуси, тролейбуси, трамваї, автомобілі таксі пішоходи повинні на посадочних майданчиках, а за їхньої відсутності — на тротуарі або узбіччі;
13) на трамвайних зупинках, не обладнаних посадочними майданчиками, починати перехід проїжджої частини дороги дозволяється тільки після повної зупинки трамвая. Після виходу із трамвая, якщо рейки прокладено посередині проїжджої частини дороги, пішоходи повинні оцінити обстановку на дорозі, а потім прямувати до тротуару;
14) пішоходи-дорослі зобов’язані переводити дітей дошкільного віку через проїжджу частину дороги, тримаючи їх за руку і суворо дотримуючись Правил дорожнього руху.
Одне із головних правил пішоходів — не виходити на проїжджу частину дороги, не переконавшись в особистій безпеці і в тому, що вони не створять небезпеки для інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до Закону України про дорожній рух і Правил дорожнього руху пішохід має перевагу над ТЗ при переході проїжджої частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також по регульованих переходах за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.