Багато хімічних сполук, що потрапляють в атмосферу в результаті роботи підприємств, потім розчиняються в крапельках атмосферної вологи і з опадами випадають у ґрунт. Це гази — оксиди сірки, нітрогену й ін. Більшість з них не просто розчиняються, а утворюють хімічні сполуки з водою, що мають кислотний характер.
Тверді і рідкі сполуки за сухої погоди звичайно осідають безпосередньо у вигляді пилу й аерозолей. Такі забруднення можна спостерігати візуально, наприклад навколо котелень узимку сніг чорніє, покриваючись частинками сажі. Автомобілі, особливо в містах і біля доріг, роблять свій внесок у поповнення ґрунтових забруднень. Це важкі метали, сірчисті й азотисті сполуки.
У суху погоду гази можуть безпосередньо поглинатися ґрунтом, особливо вологим. У такий спосіб у ґрунт потрапляють сірка, мідь, цинк та інші речовини, наявні в забрудненому повітрі.
При систематичному застосуванні високотоксичних пестицидів, особливо в завищених дозах, спостерігається забруднення ними нав-колишнього середовища, що призводить до знищення корисних комах, птахів, риб, звірів, а також отруєння людей безпосередньо пестицидами або продуктами, у яких вони здатні накопичуватися.
Для підвищення врожайності ґрунту знач-ного поширення набули мінеральні добрива, що містять набір основних живильних макро- і мікроелементів.
Терміни, способи внесення і норми витрати мінеральних добрив регламентовані технічними умовами на ці добрива, вони зазначені в інструкції щодо застосування. Недотримання термінів, способів і перевищення норм витрати мінеральних добрив веде до перенасичення ними ґрунту, а значить, і сільськогосподарської продукції, і може завдати шкоди навколишньому середовищу, збільшити ризик захворювання людини.
Особливо небезпечне в цьому відношен­ні передозування азотних добрив (нітратів). Надлишок нітратів в овочах і фрук­тах викликає порушення функції крові як переносника кисню і створює загрозу життю. Нітрати викликають набряк легень, кашель, блювоту, серцеву недостатність.
Нітрати в людському організмі пе­ретворюються на нітрити й утворюють у шлун­ково-кишковому тракті високотоксичні речовини, що уражають печінку і сприяють розвитку злоякісних новоутворень.
Характерні ознаки надлишку нітратів в овочах:
• овочі занадто великого розміру;
• у кавунах прожилки мають неприємний жовтий колір;
• кольорова капуста має сіруватий відтінок;
• білокачанна капуста і картопля в місц­ях розрізу дуже швидко стають сірого кольору.
Для зменшення кількості нітратів в овочах після миття їх необхідно на 10—15 хвилин занурити в холодну воду, зрізавши перед цим шкірку разом із підшкірною м’якоттю. У капусти треба видалити верхні листи, викинути центральну частину і качан, у листових овочів обрізати черешки.
Овочі, що відварюються, треба різати на невеликі шматочки. Треба враховувати, у яких частинах рослин накопичується найбільша кількість нітратів: зовнішні листки і качан (капуста); серцевина (морква); шкірка (кабачки); шкірка і прилягаючий до неї незрілий шар (кавуни, дині); верхня і нижня частини коренеплоду (буряк); стебла, черешки листків (зелень).

У своєму нескінченному кругообігу вода то захоплює і переносить безліч розчинених чи зважених речовин, то очищається від них. Багато які з домішок у воді є природними і потрапляють туди разом з дощем чи ґрунтовими водами. Той же шлях проходять і деякі із забруднюючих речовин, пов’язаних з діяльністю людини. Дим, попіл і промислові гази разом з дощем осідають на землю; хімічні сполуки і нечистоти, внесені в ґрунт із добривами, потрапляють у ріки з ґрунтовими водами. Деякі відходи випливають по штучно створених шляхах — дренажних канавах і каналізаційних трубах. Ці речовини звичайно більш отруйні, але їхнє скидання легше контролювати, ніж тих, котрі переносяться в процесі природного кругообігу води.
Загальносвітове водоспоживання на господарські і побутові потреби складає приблизно 9 % від сумарного стоку рік. Тому не пряме водоспоживання гідроресурсів викликає нестачу прісних вод у тих чи інших регіонах земної кулі, а їхнє якісне виснаження.

Види забруднення водного простору

1) Хімічне — стічними водами промислових підприємств, побутовими стічними водами, продуктами розкладання смітників, мінеральними добривами, пестицидами.
2) Бактеріальне — побутовими стічними водами, стічними водами з тварин­ницьких ферм, органічними добрива­ми при неправильному їх ви­користанні, смітниками.
3) Теплове — скиданнями води з теплових і атомних електростанцій.
4) Радіоактивне — скиданнями води з атомних електростанцій, похованнями радіоактивних відходів, унаслідок аварій на підприємствах і атомних електростанціях.
Уживання забрудненої води може викликати інфекційні захворювання, у тому числі і такі небезпечні кишково-шлункові вірусні захворювання, як холера, дизентерія й ін., а також гепатит А і В.
Тривале споживання води, забрудненої нітратами, пестицидами і радіонуклідами, може призвести до важкого ураження нирок, печінки, викликати набряк легень, серцеву недостатність, привести до виникнення злоякісних новоутворень.

Заходи запобігання ураженню при вживанні питної води

1) Ніколи не пийте воду з відкритих водойм, у тому числі і з колодязів, розташованих поблизу промислових підприємств, тваринницьких ферм, автомобільних доріг, серед сільськогосподарських угідь;
2) не пийте воду з джерел, розташованих у межах міста й у сільській місцевості поблизу тваринницьких ферм і полів, на яких вирощується овочева продукція, якщо вам невідомо, чи проводилися дослідження її хімічного і бактеріологічного складу;
3) перед уживанням води з централізованого чи автономного водопроводу її необхідно відстояти протягом не менш двох годин для видалення з неї шкідливих летких речовин, застосовуваних для очищення і дезінфекції води (зокрема хлору), а потім кип’ятити протягом 10—15 хвилин для знезаражування від хвороботворних мікроорганізмів;
4) варто пам’ятати, що в поверхневих водах, з яких може забезпечуватися автономний водопровід, а також у великих водоймах, з яких забезпечуються централізовані водопроводи великих міст, може міститися значна кількість хімічних сполук, важких металів, радіонуклідів, поверхнево-активних речовин. Ці речовини не видаляються ні при відстоюванні, ні при кип’ятінні, очищення води за допомогою фільтрів також не дає належного ефекту.

Шляхи забруднення атмосфери:

1) Викиди диму, сірчистого і вуглекислого газу від працюючих теплоелектростанцій;
2) викиди металургійних і хімічних підприємств (оксиди нітрогену, сірководень, хлор, фтор, амоніак, сполуки фосфору, частинки і сполуки ртуті та миш’яку);
3) попадання токсичних газів у повітря в результаті спалювання різного роду твердого і рідкого палива, роботи транспорту;
4) спалювання і переробка побутових і промислових відходів;
5) радіаційне забруднення внаслідок аварій на атомних електростанціях, а також викидів радіоактивних речовин.
Особливо сильно повітря забруднюється над містами, де розташовані різного роду промислові підприємства, причому у найгірших умовах опиняються міста, розташовані в низині або горах. Забруднені промисловими підприємствами шари повітря опускаються вниз і стеляться по землі. У результаті таке місто вкривається ніби гігантською туманною хмарою, що складається з повітря, насиченого газами і пилом. Такий «промисловий туман» називають смогом. Смог — найвищий ступінь забруднення повітря. Подібне скупчення брудного повітря стає можливим завдяки тому, що перемішування верхніх, більш чистих, і нижніх, забруднених шарів атмосфери відбувається повільно, а горизонтальному переміщенню повітряних мас перешкоджають будинки і споруди.
Забруднене повітря вкрай небезпечне для дихальної і кровоносної систем. Наслідки постійного забруднення повітря загрожують здоров’ю людей. Коли людина вдихає забруднене повітря, вона завдає шкоди своєму організмові.