Пожежі можуть виникати від несправності електропроводки або неправильної експлуатації електромережі.
Однією з причин пожеж, що виникають від електромереж, є короткі замикання. Вони трапляються, якщо два провідники без ізоляції накоротко з’єднуються один із одним. Якщо на місці короткого замикання будуть горючі матеріали і конструкції, вони миттєво спалахнуть. Тому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Основні заходи запобігання і правила пожежної безпеки при експлуатації електричних приладів

1) Забороняється залишати увімкненими прилади без нагляду;
2) нагрівальні прилади можна встановлювати тільки на негорючій підставці достатньої товщини;
3) електронагрівальні прилади не можна ставити під розеткою;
4) небезпечно виготовляти саморобні нагрівальні прилади, особливо великої потужності, на яку звичайно не розрахована електромережа квартири (будинку);
5) забороняється вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;
6) необхідно слідкувати за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою і т. д.;
7) при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці електровилки або розетки не можна торкатися до оголених місць;
8) не можна використовувати електричні прилади не за призначенням або користуватися ними, не ознайомившись поперед-ньо з інструкцією;
9) електронагрівальні прилади небезпечно вмикати в мережу несправними;
10) якщо під час передачі згас екран у телевізора, то не можна по ньому стукати, він може або спалахнути, або вибухнути. Телевізор необхідно негайно вимкнути і викликати спеціаліста по ремонту;
11) якщо в електротехніку, що працює (телевізор, радіоприймач або інші прилади), потрапив якийсь сторонній предмет, необхідно в першу чергу вимкнути прилад із мережі, а потім діставати цей предмет;
12) небезпечно замінювати перегорілі запобіжники у телевізорах, приймачах та інших установках саморобними вставками;
13) забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вас ударить струмом.

Правила поводження під час пожежі при експлуатації електричних приладів

1) Відімкни електроприлад, що загорівся,— вийми вилку з розетки, якщо ти упевнений, що провід і вилка не ушкоджені;
2) якщо небезпека такого ушкодження існує, відімкни живлення на щитку на сходовій площадці чи на рубильнику (вимикачеві) при вході до будинку (квартири). Гаси пожежу якнайшвидше, запобігаючи її поширенню;
3) на початковій стадії боротьби з пожежами, спричиненими дією електричного струму, можливе застосування вогнегасників промислового виробництва будь-якого типу — але тільки за умови, що всі електроприлади відімкнені від мережі й горить не електропроводка;
4) краї осередку пожежі засип піском, локалізуючи горіння, а потім покрий ним усю поверхню, що загорілася;
5) збий полум’я щіткою, шваброю чи мітлою, обмотаними вологою тканиною, запобігши тим самим поширенню вогню;
6) припини доступ повітря до палаючого предмета, накривши цупкою несинтетичною ковдрою чи одягом усю поверхню, що загорілася. При цьому важливо не викликати руху повітря, здатного підтримувати вогонь;
7) невеликий вогонь на підлозі загаси, затоптавши його ногами і не даючи перекинутися на штори і меблі;
8) зателефонувати за номером 01 або до Служби порятунку.
Наближатися до постраждалого у зоні електричного кратера необхідно: а) або стрибаючи на одній нозі, намагаючись зберегти рівновагу; б) або гусячим кроком: п’ята крокуючої ноги обов’язково торкається до носка іншої.

Для боротьби з домашніми комахами широко використовують різні препарати. Більшість із них містять фосфор, миш’як, фтор, інші сильнодіючі хімічні елементи. Ці препарати можуть викликати важкі отруєння, якщо їх помилково прийняти усередину, а також інгаляційне отруєння, якщо не дотримуватися інструкцій щодо їхнього застосування. Для інгаляційного отруєння характерні запаморочення, нудота, розлад зору, підвищене потовиділення, психічне порушення. При потраплянні препарату до шлунково-кишкового тракту з’являються блювота, виділення слизу з рота і носа, розлад шлунка, потовиділення, голов-ний і загрудинний біль.
Для захисту рослин застосовуються різні хімікати, які називають пестицидами, що широко використовуються у сільському і лісовому господарстві для регулювання зростання рослин і захисту їх від різних шкідників і хвороб, видалення бур’янистої рослинності. При попаданні пестицидів на шкіру, слизову оболонку ока, а також до організму людини може виникнути хімічний опік, а також сильне отруєння, що може спричинити смерть.
Косметичні засоби містять етиловий, бутиловий та інші спирти, токсичні для нервової системи. При прийомі усередину ці речовини можуть викликати важке алкогольне отруєння, що супроводжується порушенням дихання і серцевої діяльності, розладом функцій шлунково-кишкового тракту.
Лакофарбові препарати часто виготовляють на основі токсичних високолетких розчинників та епоксидних смол. При роботі з лакофарбовими матеріалами у непровітрюваних приміщеннях можуть виникати отруєння їхніми парами, що характеризуються запамороченням, голов-ними болями, нудотою, блювотою.
Зберігати препарати побутової хімії необхідно тільки у стандартній тарі, герметично закритих флаконах з етикетками у недоступному для дітей місці.
З появою ознак отруєння отрутохімікатами або препаратами побутової хімії потрібно негайно звернутися до лікаря, у важких випадках — викликати «швидку допомогу». До приїзду «швидкої допомоги» необхідно винести постраждалого на свіже повітря, зняти забруднений одяг, промити водою відкриті ділянки шкіри, в очі, рот, ніс закапати 2%-й розчин питної соди (1 столова ложка на літр води). Якщо ядохімікати потрапили до шлунково-кишкового тракту, потрібно викликати блювоту, натиснувши пальцями на корінь язика або давши випити 2—3 літри 2%‑го розчину питної соди. Реко­мендується також дати постраждалому активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг маси), покласти постраждалого без подушки, повернути голову набік, щоб запобігти попаданню до дихальних шляхів блювотних мас. При різкому утрудненні дихання зробити штучне дихання.
Необхідно пам’ятати, що при користуванні ядохімікатами і препаратами побутової хімії для запобігання отруєнню необхідно точно дотримуватися інструкцій щодо їхнього застосування, а також використовувати їх тільки за призначенням.

Умовно гази можна поділити на дві групи: природний (болотний, попутний, водяний, коксовий, нафтовий та чадний) і скраплений, що перебуває під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Ці гази безбарвні, не мають запаху. Щоб використовувати гази в побуті, до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення витікання їх із газових приладів.
Самі гази, й особливо продукти їх згорання, отруйно діють на людину, тому в роботі з газовими джерелами вогню (плита, газові колонки) потрібно дотримуватися особливої обережності. Необхідно систематично провітрювати приміщення, де є газова апаратура, перевіряти наявність тяги в димоходах, стежити за справністю вентиляції. Треба знати, що працівники житлово-експлуатаційних контор зобов’язані не менше одного разу на квартал перевіряти стан вентиляції та димоходів у квартирах.

Забороняється

1) Користуватися газовими колонками, казанами для місцевого обігріву, гарячого водопостачання за відсутності тяги. Перевірити наявність тяги можна запаленим сірником або краще свічкою, піднесеною до вентиляційного віконця;
2) розміщувати баки для кип’ятіння білизни на звичайних конфорках газової плити. Посуд із широким дном необхідно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами;
3) відкривати кран на газопроводі перед плитою (або лічильником), не перевіривши, чи закрито всі крани на розподільному щитку плити;
4) відкривати крани газової плити, не маючи в руці запаленого сірника або спеціальної електричної запальнички;
5) допускати заливання рідиною пальників, які горять. Якщо це випадково станеться, потрібно загасити пальник, прочистити його, видалити рідину з піддона;
6) знімати конфорку і ставити посуд безпосередньо на пальник;
7) стукати по кранах, пальниках і лічильниках твердими предметами, а та­кож провертати ручки кранів обценьками, щипцями, ключами тощо;
8) самостійно ремонтувати газову плиту або газопідвідні трубопроводи;
9) прив’язувати до газових труб, плити й до кранів мотузки, вішати на них білизну та інші речі;
10) перевіряючи показання газового лічильника, висвітлювати циферблат або віконце лічильного механізму свічкою або запаленим сірником;
11) дозволяти дітям користуватися газовими приладами;
12) залишати без догляду газові прилади навіть на короткий час.

Правила поводження при витіканні газу

1) Не вмикайте електрики;
2) не користуйтеся відкритим вогнем;
3) обов’язково провітріть приміщення;
4) перевірте (перекрийте) крани газоподачі;
5) викличте аварійну службу за телефоном 04.
При отруєнні чадним димом або газом людина спочатку відчуває головний біль, потім — запаморочення, загальну слабкість, сонливість, нудоту, починається блювота. Швидко, протягом кількох хвилин, потерпілий непритомніє. Можлива зупинка дихання й навіть смертельний наслідок.

Допомога потерпілому

1) Винести його на свіже повітря (якщо горить ліс, покласти на обличчя людини мокру хустку й винести в безпечне місце);
2) викликати лікаря;
3) до приїзду лікаря прикласти до носа потерпілому ватку з нашатирним спиртом (не притуляючи до слизової оболонки носових стінок).
Забороняється:
1) давати пити, можна тільки змочити потерпілому обличчя й губи;
2) давати ліки (у потерпілого можуть бути внутрішні ушкодження);
3) промивати шлунок.