Менеджмент

Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі

Лізинг персоналу – специф форма його залучення, яка передбачає надання у тимчасове користування персоналу підприємства-провайдера у розпорядження іншого підприємства.

Буває: короткостроковий (1 день-2-3 місяці), довгостроковий (3 місяці-кілька років).

Лізинг персоналу передбачає, що працівники перебувають у штаті-компанії лізингодавця, яка забезпечує ними на певний період роботодавця – лізингоотримувача. Обидві сторони, як роботодавець, так і працівник, укладають угоди із лізинговим провайдером. Роботодавець повинен надати роботу працівникові та оплатити послуги провайдера.

Працівників добирають згідно вимог компанії замовника.

Підбір персоналу – здійснює компанія-виконавець,

Зарахування прац в штат-орг – компанія-виконавець

Використанян праці працівника – компанія-замовник.

Вартість лізингу персоналу розраховують, враховуючи такі елементи:

1) компенсація з/п працівника, податкових виплат;

2) винагорода компанії-лізингодавцю (відсоток від заробітної платні працівника або фіксована сума), яка встановлюється за домовленістю сторін та залежить від вимог, що пред’явлені до працівників, їх кількості. Оплату послуги лізингу персоналу здійснюють щомісячно.

У лізингу робочої сили єдиним її власником є працівник. У договорі між лізингодавцем та лізингоотримувачем визначають такі моменти:

А) характеристику персоналу;

Б) чисельність співробітників;

В) строк лізингової угоди;

Г) оклади наданих працівників;

Д) критерії оцінки якості виконання зазначеного обсягу робіт;

Е) винагороду за лізинг обслуговування.

Технології роботи рекрутінгових агентств у підборі персоналу

Рекрутинг – це діяльність з підбору та відбору необхідних фахівців для компанії – замовника. Звернення в агентство з підбору персоналу у порівнянні з публікацією оголошення в ЗМІ або за доп інших методів пов’язані з більш значними витратами. Але при цьому компанія отримує послуги, що володіють тим чи іншим набором переваг: економія роб часу, можливість знаходж «важких» фахівців, конфіденційність пошуку, гарантія безкошт заміни спеціаліста.

Агентства, зайняті цією роботою, повинні мати бездоганну репутацію і вагу на ринку, володіти специф для конкр ринку прийомами.

Ці агентства завжди беруть передоплату за попередні роботи (підбір, презентація та організація зустрічей з кандидатом), яка часто складає від 60 до 75% загальної вартості замовлення. За допомогою передоплати замовник отримує можливість почати переговори на предмет переходу на роботу до його компанії з топ-менеджерами інших орг.

Для проведення даного виду пошуку агентство повинно володіти готовою інфраструктурою і високопрофесійними консультантами та аналітиками, що спеціалізуються на прямому пошуку. Послуги з підбору персоналу через ці компанії відрізняються високою вартістю. Звичайно оплата послуг визначається в розмірі 15-30% від річного заробітку працівника, включаючи очікувані премії і бонуси.

Технологія рекрутингу, заснована на використ станд методу пошуку  складається з шести етапів:

1) Повний опис вакансії. Викладається суть позиції, вимоги до кандидата, коло його обов’язків і компенсаційний пакет.

2) Одночасно з описом вакансії клієнтові направляється договір, в якому описуються умови роботи за проектом. Після підписання договору агенство працює над виконанням заявки.

3) Далі розробляється стратегія пошуку, що включає аналіз попередніх замовлень на аналогічні вакансії, пошук кандидатів у комп’ютерній базі даних, відбір резюме, що поступили, і так далі.

4) При необхідності інформація про вакансії дається в пресі у виданнях, орієнтованих на потенційних кандидатів по даній вакансії. Інформація про вакансії також може виноситися на сайт агентства або інші сайти.

5) Об’єднавши результати вищеперелічених напрямів пошуку і провівши відбір претендентів за допомогою співбесід, рекрутери складають повну і вичерпну вибірку найбільш кваліфікованих і професійних кандидатів, найбільш точно відповідають вимогам даної вакансії. Цей перелік надається клієнту для проведення фінального туру співбесід та остаточного відбору.

6) Відповідно до побажань клієнта консультант рекрутингової компанії готовий брати участь у переговорах між клієнтом і кандидатами. Консультант має право обговорювати з клієнтом кожного з наданих кандидатів, давати свої рекоменд і допомагати здійснювати остаточний вибір.

Технології пошуку та залучення кандидатів на вакантні посади

У кожній орг внутр ринок праці має свої особливості, але головне – в тому, що питання D та S на персонал вирішуються тут за рахунок внутр можливостей = нова робоча сила може надійти як з дільниць, де відбувається вивільн прац, так і з тих ланок, де вони продовжують працювати, але прагнуть змінити своє робоче місце.

Ринок праці охоплює всю сукупність внутрішніх та зов­нішніх джерел.

а) внутрішні джерела залучення кадрів у орг дають їй змогу помірковано використовувати власні ресурси, посилювати впевненість своїх прац у майбутньому.

У ході відкритого набору пропонується оголосити про вакансії всім працюючим розповсюдженням бюлетенів, вивішуванням об’яв та ін., оприлюднити всі можливі посади, відкриті для підвищення або переведення.

б)За певний час до початку набирання кадрів зі сторони слід опублікувати основні підходи, умови та критерії, за якими буде проводитись відбирання, а також оприлюднити вимоги до працівників, які в майбутньому посядуть вакантні посади.

+ Потрібно підготувати достатньо бланків заяв та анкет, проінформувати всіх претендентів про процедуру відбору та подальші дії в разі прийняття претендента на вакантну посаду.

вакансії, що утворились в організації, можуть бути закриті суміщенням посад. Внутрішнє суміщення можливе як тимчасовий захід або як постійний перерозподіл обов’язків, підкріплений системою додаткових винагород.

Досить розповсюдженим джерелом надходження кадрів є пошук потрібних кадрів через працівників організації. Він передбачає залучення до пошуку нових працівників співро-
бітників підприємства, які можуть відшукати бажаючих подати заяву про прийом на роботу серед своїх знайомих або родичів.

У межах внутрішнього набору підбір та розстановку працівників усіх рівнів потрібно проводити диференційовано. Обов’язково потрібно виділити резерв на висування та навчити його. Треба формувати стабільні контингенти робітників і менеджерів, закріплювати їх за робочими місцями, підвищувати престижність роботи на виробництві, удосконалювати моральне та матеріальне стимулювання їхньої роботи.

Велике розмаїття можливостей надходження кадрів до організації зосереджено в зовнішніх джерелах. Серед них гол посередником на ринку праці виступає державна служба зайнятості – 2з осн постачальників кадрів у орг, оскільки виконує функції з реєстрації вільних робочих місць та безробітних; посилає безробітних на можливе працевлаштування за адресами конкретних місць роботи.

+ Значні надії покладає орг на службу працевлаштування, агентів, що спеціалізуються на рекрутуванні працівників, та довідкову інформацію про шукачів роботи. Вона не повинна залишити поза увагою й випадкових людей, що самостійно шукають роботу та потрапили до організації з цієї причини, а також співробітників, які залишили фірму раніше.

+ Як джерела надходження кадрів в орг використовуються: об’яви в газетах, спец професійних публікаціях (журналах та ін.), по радіо, телебаченню, на рекламних щитах,
у громадському транспорті.

+ Орг має використовувати свята, фестивалі, презентації задля інформування широкої громадськості про наявність вакант­них посад. Для цього також влаштовуються ярмарки робочих місць.

+ Значну увагу організація має приділяти проведенню вербування майбутніх працівників у школах, коледжах, ліцеях, університетах тощо.

+ Співпраця організації з різними агентствами з трудоустрою, найму також розглядається як важливе джерело надход­ження кадрів.

+ Особлива роль у сприянні надходженню кадрів до підприємст­ва належить профспілкам. Вони мають багатий досвід організаційної роботи серед трудящих, який з успіхом можна використовувати в пошуку потрібних працівників. Тому цю громадську організацію по праву можна зарахувати до джерел постачання кадрів.