Microsoft Power Point Power Point — це програма для створення презентацій. За своєю структурою презентація в Power Point являє собою набір слайдів.
Можливості зі створення презентацій:
• управління процесом проведення презентації;
• управління переходами між слайдами;
• установка параметрів зовнішнього вигляду, відображення і появи слайдів;
• робота з текстом, таблицями, графікою, анімацією, звуком, відео, а також об’єктами Word, Excel і Internet.
Основні характеристики презентацій:
• набір слайдів і їхні параметри;
• зміст слайдів;
• параметри робочої ділянки, тобто її розмір, орієнтація і т. д.
Властивості слайда презентації:
• розмір слайда;
• шаблон оформлення (параметри колірної схеми, фону, шрифтів);
• розмітка слайда, яка включає великий набір стандартних прикладів розміщення інформації на слайді: розташування заголовка, малюнків, таблиць, написів тощо;
• ефект переходу, що являє собою режим появи і «зникнення» слайда — при натисненні кнопки миші або автоматично через заданий час, з анімаційними або звуковими ефектами і т. д.
Початок роботи з Power Point. Після запуску програми Power Point на екрані буде відображене діалогове вікно, в якому пропонується вибрати один із можливих режимів створення презентації.
Майстер автозмісту. При виборі даного пункту запускається майстер автозмісту, який дозволяє створити набір слайдів певного формату на вибрану тему.
На першому кроці роботи майстра відоб­ражається вікно з попередньою інформацією щодо створення нової презентації, в якому потрібно натиснути кнопку Далее. Потім вибрати один із стандартних видів презентації, які визначають її основну ідею та зміст. Далі треба вибрати назву презентації та об’єкти, що будуть розташовані на кожному слайді. Після завершення роботи щодо створення структури презентації необхідно натиснути Готово.
На слайдах можуть бути представлені різні об’єкти: текст, малюнки, діаграми, схеми, в тому числі й динамічні об’єкти, наприклад відеокліпи або анімації. Усі вони вставляються в презентацію за однією схемою.
Наприклад, для вставки відеокліпа необхідно виконати такі дії:
1. Відкрити слайд, у який необхідно вставити відеокліп.
2. Вибрати пункт меню Вставка–Фильмы-Звук.
3. Якщо потрібно додати відеокліп із колекції Сlip Galltry, то треба вибрати у відкритому підменю команду Фильм из коллекции. Потім у діалоговому вікні Вставка фильма вибрати потрібний відеокліп (при потребі не забути вставити компакт-диск для установки в CD-ROM). Якщо ж необхідно додати в слайд фільм з диска (файли фільмів мають розширення *.avi), то в цьому випадку потрібно скористатися командою Фильм из файла, потім вибрати файл із фільмом, який потрібно додати в слайд, і натиснути кнопку ОК.
Для текстових об’єктів у слайдах презентації існує можливість використання різних анімаційних ефектів. Щоб встановити до тексту який-небудь ефект анімації, необхідно виконати такі дії:
1. Відкрити необхідний слайд і виділити текст, для якого треба встановити анімацію.
2. Натиснути на панелі Форматирование кнопку Эффекты анимации, після чого буде відображена панель інструментів, у якій потрібно встановити анімацію для вибраного тексту.
3. Для установки ефектів анімації можна також скористатися командами підменю Показ слайдов–Встроенная анимация.
Також можна для встановлення анімацій використовувати спеціальний пункт ГотовыеЭффекты на панелі Сортировщик слайдов.

Презентації необхідні в багатьох сферах професійної діяльності. Ще декілька років тому презентації, як правило, являли собою доповідь з ілюстраціями, виконаними на папері або плівках, зображення на яких демонструвалися за допомогою проекторів. При цьому створення яскравих і переконливих ілюстрацій було вельми складним заняттям, і тому успіх або невдача презентації напряму залежали від художніх і артистичних здібностей доповідача.
Якщо презентація проводиться для невеликої аудиторії, то в цьому випадку досить мати комп’ютер із звичайним монітором. При великій кількості глядачів необхідно мати спеціальну апаратуру, наприклад проектор, який підключається до комп’ютера і проек­тує зображення з монітора на звичайний екран. Презентації можуть також проводитись для користувачів локальної мережі або Інтернету.

При розробці БД можна виділити такі етапи:
• перший етап (постановка проблеми) — фор­мується завдання щодо створення БД, у якому описується склад БД, призначення та цілі її створення, а також перелічуються види роботи, які передбачається виконувати в цій БД;
• другий етап (аналіз об’єктів) — визначається склад об’єктів БД, їхні властивості (параметри, якими будуть описані вибрані об’єкти, а також тип кожного з параметрів);
• третій етап (синтез моделі) — вибір певної моделі бази даних та створення схеми вибраної моделі із зазначенням зв’язків між таблицями та вузлами;
• четвертий етап (способи подання інформації, програмний інструментарій) — вибір програми СУБД і форми подання інформації;
• п’ятий етап (синтез комп’ютерної моделі об’єкта і технологія його створення) поділяється на стадії:
Стадія 1. Запуск СУБД, створення нового файла БД або відкриття створеної раніше бази.
Стадія 2. Створення таблиці або декількох таблиць.
Для створення таблиць можна використовувати режим Конструктор або Мастер. Створену таблицю потрібно зберегти, надавши їй унікального в межах створеної бази імені.
Майстер — програмний модуль для виконання певних операцій.
Конструктор — режим, у якому здійснюється створення таблиці або форми.
Стадія 3. Створення екранних форм.
Форма — створений користувачем графічний інтерфейс із використанням елементів управління для наочного введення даних у базу.
Елементи управління СУБД — це графічні елементи (кнопка, малюнок, поле), які розміщуються у формі або звіті для відображення даних.
Для створення форми можна використовувати панель інструментів або програму-майстер. Треба обов’язково вказати таблицю, на базі якої буде створено форму. Ім’я форми може збігатися з ім’ям таблиці, на базі якої її створено. На основі однієї таблиці можна створювати декілька форм, які можуть відрізнятись видом або кількістю використаних полів.
Створену форму можна редагувати, змінювати місцерозташування, розмір і формат полів; змінювати розмір, колір шрифту, спосіб рівняння тексту у вікні поля.
Стадія 4. Заповнення БД.
Дані до таблиці зручно заносити в режимі Таблицы (числові й текстові поля) або створити Форму (поля типу МЕМО і OLE);
• шостий етап (робота зі створеною БД) поділяється на стадії:
Стадія 1. Пошук необхідної інформації.
Для цього можна користуватися:
• лінійкою прокрутки;
• списком порядкових номерів записів;
• діалоговим вікном пошуку.
Стадія 2. Сортування даних.
Для сортування необхідно вказати поле, за яким буде проводитися сортування, і вид сортування (за зростанням, за спаданням).
Стадія 3. Відбір даних із застосуванням фільтру.
Фільтрація — це відбір даних за певної умови.
Для відбору даних за умовою потрібно вибрати Изменить фильтр, і у вікні, що з’явилося, зазначити у вибраних полях умови відбору і натиснути кнопку Применить.
Для обробки даних зв’язаних таблиць використовують запити.
Запит дає змогу фільтрувати дані декількох таблиць, які відповідають певним умовам, для подальшої з ними роботи.
СУБД Access передбачає такі види запитів.
Запит-вибір (простий запит) — це таблиця, яка містить окремі дані з однієї чи кількох таблиць або вже наявних запитів, відібрані за заданими умовами. Дозволяє фільтрувати інформацію БД без зміни її даних.
Запит-зміна може переміщувати дані та змінювати їх. Зміни відбуваються одразу в кількох записах. Є такі запити на зміну: запити на вилучення; поновлення та додавання записів.
Запит з параметром дає можливість отримати відповідь на щойно поставлене запитання.
Перехресний запит створюється на основі декількох полів: значення одного поля у запиті є рядками, значення іншого — стовпчиками. Комірки, які складаються, — це результат роботи запиту, тобто комірки нової таблиці містять результат обчислення.
Запитом можна скористатися для створення нової таблиці чи форми. Перед створенням запиту треба з’ясувати: за якими полями фільтруватимуться дані, які значення необхідно знайти в БД, у які поля необхідно записати знайдені записи.
Стадія 4. Друк.
У СУБД Access друк можна виконати в декіль­кох формах:
• простий друк (на принтер виводиться вміст бази даних із режиму таблиці або форми);
• детальний звіт (можна вказати додаткові елементи в оформленні документа, які надають БД виду, зручного для користувача);
• спеціальний звіт (можна підготувати документ у вигляді листів і факсів).
Звіт являє собою форму спеціального типу, призначену для виведення даних на друк. Звіт створюють за необхідності під час обробки даних однієї або декількох таблиць, запитів, для підведення підсумкових розрахунків та виведення їх на друк.
Результатом створення звіту може бути будь-який на вигляд текстовий документ, наприклад: таблична форма з результатами обчислень та графічним оформленням, діаграма як графічний засіб представлення результатів обчислень тощо.
Звіт може складатись:
• із заголовка (інформація на початку першої сторінки);
• верхнього колонтитулу (інформація).
Створення звіту як нового об’єкта відбувається за стандартною схемою: у вікні БД Отчеты–Создать–Конструктор або Мастер.