У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь обсяг понять, скажімо, коли говоримо “місто”, “держава”, “наука”, “людина”, “закон”, “товар”. Ми маємо на увазі, як правило лише частину об’єму цих понять:

Місто ® місто Київ,

Держава ® українська держава,

Наука ® наука логіка,

Людина ® людина-соціолог,

Закон ® моральний закон,

Товар ® продовольчий товар

Таким чином ми подумки здійснюємо перехід від поняття з більшим об’ємом (родового) до поняття з меншим об’ємом (видового). Ця дія має назву обмеження поняття. Вона відбувається за рахунок того, що ми до родового поняття додаємо певну видоутворюючу ознаку – це слово написане вище курсивом. Таким чином: обмеження – логічна операція переходу від родового поняття до видового шляхом додавання до родового поняття видоутворюючої ознаки. Межею обмеження є одиничне поняття.Так обмежуючи поняття «держава» зрештою дійдемо до одиничного поняття «сучасна українська держава». 

Іноді логічну операцію обмеження понять важко відрізнити від інших операцій. Треба зазначити, що вона використовується лише тоді, коли відбувається перехід від родового поняття до видового. Іншими словами обмеження має місце лише в тому разі, коли вихідне поняття і те, яке утворюється внаслідок цих логічних операцій, перебувають у відношенні підпорядкування. 

Узагальнення – це перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від нього видоутворюючої ознаки.

Наприклад:

Студент КНЕУ ® студент;

Місто Донецьк ® місто;

облігація ® цінний папір;

юрист ® адвокат;

колектив ® група

Граничною межею узагальнення є філософські категорії – гранично загальні універсальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, закономірні зв’язки і відносини дійсності і пізнання – “матерія”, “рух”, “простір”, “час”, “істота”, “ідеальне”, “свідомість” і т.ін. Наприклад: людина ® примат ® тварина ® жива істота ® істота. Кожна наука має свої категорії, тобто найзагальніші в ній поняття. Філософія ж оперує всезагальними поняттями. Іноді логічні операції обмеження і узагальнення .

Іноді логічну операцію обмеження понять важко відрізнити від інших операцій. Треба зазначити, що вона використовується лише тоді, коли відбувається перехід від родового поняття до видового. Іншими словами обмеження має місце лише в тому разі, коли вихідне поняття і те, яке утворюється внаслідок цих логічних операцій, перебувають у відношенні підпорядкування.

Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, наз поділом поняття(П).П. обсяг якого розкрив, наз діленим П. Ознака, за якою здійснюється поділ, наз основою поділу, а поняття одержані в результаті поділу, – членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію, що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття –А і не-А: швидкий –нешвидкий, збитковий –незбитковий.

Операція доповнення понять. Ця операція над поняттями, коли шляхом заперечення вихідного поняття утворюють нове поняття А’ (не-А), обсяг якого в сумі з обсягом поняття А становить цілісність, яка дорівнює одиниці (А + А’=1).

Формула доповнення: 1-А= А’