Узлісся, луки, болото аж гудуть від радісних пісень! (О. Котшленко; 163 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Іду полем, а квітів безліч.
2. Уже озимина зросла мало не по коліна.
3. А трави густі, пахучі шелестять під ногами.
4. Спинимось тут на узліссі.
5. Деркач дере одноманітно на ближніх луках.
6. Уже позліталися всі пташки.

3. Лексична робота.
Деркач — невеликий перелітний птах із жовтувато-бурим опе¬ренням, який відзначається характерним скрипучим криком.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Безліч, вітерець, шелестять, незабутній, розквіт, узлісся,
напевне, верескливий, солов’ями, деркач, одноманітно, не вивелись.
5. Продовжити речення.

1. Вітерець їх коливає…
2. А трави густі, пахучі…
3. Деркач дере одноманітно…
4. Уже позліталися всі пташки…
5. Узлісся, луки, болото….
6. За складеним планом переказати текст.

Земля покірно скорилася сонцеві. Його пучки-руки вже владно обіймають соснові стовбури. Ті не пручаються, а осміхаються мід­ною корою. Світлі плями закрадаються до гущавин і спокутують кущі, що притулились у найбільш потаємних кутках.

Сонячні зайчики нишпорять у ворохах торішнього дубового листу. Дзеркальце озерної води бренькнуло, і зсунулось сиве покривало. Заблискотіло.

Незабаром сонце вибилося уже на дві п’яді вище дерев, якщо дивитись з середини галявини. Ліс розцвів уповні, як жіноча краса в молодої матері. О цій порі світла і прозорості вже досить, щоби кожна травинка, кожний сучечок і найменша комашка яскраво виявили свої обриси і колір, свій звуковий і духмяний тембр.

Струни бринять. Світлові, звукові, струни барв. Довшають, витягуються. Згодом світлові ширшають, витісняючи звукові та кольорові. Тому десь опівдні барви квітів, трав, дерев і дорож­нього піску трохи блідніють і губляться.

Лише надвечір прозорість оновлюється. Знову тихо стелиться лісове світло. Це звичайне сонячне світло, яке пройшло через стотисячні трансформатори поселенців лісового царства. Воно присутнє тут завше. Навіть тоді, коли сонце спить, обклавшись хмарками, у лісі надзвичайно прозоро.

Лісове світло добре, спокійне і лагідне. І якщо воно хоч на хвильку торкнеться вашого обличчя, слід залишиться неод­мінно. А є ж люди, що п’ють його постійно.

На дорозі посеред галявини стояла підвода. Сиві коні спокійно жували сухе сіно з конюшини. З-за дерев вийшла людина. Великі і спокійні очі. Лісник. Вітаємось. Запрошує сідати. Обіцяє під­везти (За А. Кондратюком; 223 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Земля покірно скорилася сонцеві.
2. Сонячні зайчики нишпорять у ворохах торішнього дубового листу.
3. Незабаром сонце вибилося уже на дві п’яді вище дерев.
4. Струни бринять.
5. Лише надвечір прозорість оновлюється.
6. На дорозі посеред галявини стояла підвода.

7. Лексична робота.

• Підвода — запряжений кіньми або волами віз, візок, що вико-ристовується для перевезення вантажу, рідше — людей.
• П’ядь — давня східнослов’янська міра довжини, що дорівню¬вала відстані між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців.
• Трансформатор — перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Пучки-руки, незабаром, п’ядь, духмяний, опівдні, надвечір,
стотисячний, трансформатор, обличчя, неодмінно, п’ють, посе¬ред, підвода, з-за, великий.
5. Продовжити речення.

1. Сонячні зайчики нишпорять…
2. Незабаром сонце вибилося уже …
3. Це звичайне сонячне світло, яке…
4. Лісове світло добре…
5. Сиві коні спокійно…
6. За складеним планом переказати текст.

Здавалось, далі пливти нема куди. Спереду Дніпро мов спинився в несподіваній затоці, оточений праворуч, ліворуч і просто зелено-жовтими передосінніми берегами. Але пароплав раптом звернув, і довга, спокійна смуга річки простяглася долі до ледве помітних пагорків на обрії.
Степан стояв коло поруччя на палубі, мимоволі пірнаючи очима в ту далечінь, і мірні удари лопастей пароплавного колеса, глухі капітанові слова коло рупора відбирали снагу в його думок. Вони теж спинялися в тій туманній далечині, де непомітно зникала річка, немов обрій становив останню межу його прагнень. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збентежився — на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою. Серпневе

сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле і зникали десь, посинівши, як річка. І здавалось, той зниклий шлях, з’єднавшись із небом у безмежній рівнині, другою галуззю вертався знову до села, несучи йому ввібраний простір. А третій шлях, скотившись до річки, брав до села свіжину Дніпра. Воно спало серед сонячного дня, і таємниця була в цьому сні серед стихій, що живили його своєю міццю.
Його село, те, що Степан покинув, теж стояло на березі, і зараз він несвідомо шукав спорідненості між своїм і цим селом, що випадково трапилось йому на великій путі. З жалем дивився, як тане воно, одсуваючись за кожним рухом машин, і от пасмо гидкого диму сховало його зовсім. Тоді Степан зітхнув. Може, це було вже останнє село, що він побачив перед містом (За В. Підмогильним; 234 сл.).

Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план

1. Здавалось, далі пливти нема куди.
2. Степан стояв на палубі, мимоволі пірнаючи очима в далечінь.
3. На повороті праворуч виникло село.
4. Степан шукав спорідненості між своїм і цим селом.
3. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів.
Несподіваний, праворуч, ліворуч, зелено-жовтий, передосін-
ній, поруччя, мимоволі, далечінь, непомітно, немов, мережило,
далечина, несвідомо.
4. Питання до тексту.

• Куди пливе головний герой?
• Що виднілося в далечині?
• Чому село так привернуло увагу Степана?
• Чому Степан так уважно придивлявся в те село?
5. Встановити послідовність речень.

1. Хлопець поволі глянув по ближчих берегах і трохи збенте¬жився — на повороті праворуч виникло село, приховане доти за лукою.
2. Може, це було вже останнє село, що він побачив перед містом.
3. Здавалось, далі пливти нема куди.
4. Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шля¬хи, що гналися в поле і зникали десь, посинівши, як річка.
6. За складеним планом переказати текст.