процесів. — К., 1983 (співавт.); Духовна культура соціалізму. — К., 1986.
Лисяк-Рудницький Іван Павлович (1919—1984) — український історик, політолог. Основні твори: Історичні есе: В 2-х т. — К., 1994; Між історією і політикою. — Мюнхен, 1973.
Ліницький Петро Іванович (1839—1906) — український філософ, представник української академічної філософії. Основні твори: Общий взгляд на философию // Тр. Киев. духовной академии. — 1867. — Т. 4; Платон — представитель идеализма в древней философии // Тр. Киев. духовной академии. — 1868. — Т. 1; Учение Платона о божестве. — К., 1874; Об умозрении и отношении умозрительного познания к опыту. — К., 1881; Критическое обозрения обычных взглядов и суждений о различных видах общественной деятельности и началах общественного благоустройства. — X., 1884; Идеализм и реализм. — X., 1888; Пособие к изучению вопросов философии (элементы философского миросозерцания). — X., 1892; Изящная литература и философия. — X., 1893; Мышление научное и ненаучное. — X., 1894.
Логвин Мирон Онисимович (1899—1977) — український філософ, доктор філософських наук, професор. Основні твори: Діалектичний матеріалізм і сучасне природознавство. — К., 1929; Сучасна наука про свідомість. — К., 1955; Проблема сознания и мозга. — К., 1963; Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1966 (співавт.).
Лодій Петро Дмитрович (1764—1829) — український і російський філософ-деїст. Основні твори: Логические наставления, руководствующее к познанию и различению истинного и ложного. — СПб., 1815; Теория общих прав, содержащая в себе философское учение о естественном всеобщем государственном праве. — СПб., 1828.
Мазепа Володимир Іванович (1930—2003) — український філософ, доктор філософських наук, професор, фахівець у галузі історії філософії України та естетики. Основні твори: Мистецтво і духовне багатство людини. — К., 1967; Художня творчість як пізнання. — К., 1974; Культура художника. — К., 1988; Соціально-культурна філософія Івана Франка. — К., 2001.
Максимович Михайло Олександрович (1804—1873) — український учений у галузі біології, історії, мовознавства, етнографії, мислитель романтичного напряму, перший ректор Київського університету. Основні твори: Малороссийския песни. — М., 1827; Украинская народная песня. — Ч. 1 — Кн. 1. — М., 1834; История древнерусской словесности. — Кн. 1. — К., 1839; Собрание сочинений. — К., 1876—1888. — Т. 1—3.
Міхневич Йосип Григорович (1809—1885) — український філософ, представник романтичного шеллінгіанства. Основні твори: Об успехах греческих философов в теоретическом и практическом отношениях. Речь в торж. собрании Ришельевского лицея, 20-го іюня 1839. — Одесса, 1839; Опыт простого изложения системы Шеллинга в связи с системами других германских философов. — Одесса, 1850.
Могила Петро (1596—1647) — український церковний, політичний, культурно-освітній діяч, реформатор. Основні твори: Православное исповедание веры. — К., 1640; Литосъ или Камень. — К., 1644; Катехизисъ. — К., 1645; Великий Требник. — К., 1646.
Немирич Юрій (1612—1659) — український політичний діяч, письменник, поет гуманістичного напряму. Основні твори: Юрій Немирич — козацький полковник, магнат і політик. — Житомир, 1990.
Нестор (прибл. 1056 — прибл. 1113) — давньоруський книжник, історик, публіцист. Основні твори: Повість врем´яних літ. — К., 1990.
Никифор (?—1121) — давньоруський політичний і церковний діяч, філософ. Основні твори: Послание Никифора, митрополита Киевського князю Володимеру // Русские достопамятности. — М., 1815. — Ч. 1.
Нічик Валерія Михайлівна (1928—2002) — український філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії НАН України імені Дмитра Чижевського, дослідник історії філософії України, передусім історії філософської думки у Києво-Могилянській академії. Основні твори: Феофан Прокопович. — М., 1977; Из истории отечественной философии конца XVII — начала XVIII столетия. — М., 1978; Гуманістичні і реформаційні ідеї в Україні — К., 1991 (співавт.); Петро Могила в духовній історії України. — К., 1997; Києво-Могилянська академія і німецька культура. — К., 2000; Симон Тодорський і гебраїстика в Києво-Могилянській академії. — К., 2002.
Новицький Орест Маркович (1806—1884) — український філософ, перший професор філософії Київського університету. Основні твори: Об упреках, делаемых философии в теоретическом и практическом отношении, их силе и важности: Речь, произнесенная в торжественном собрании имп. Университета св. Владимира, 15 июля, 1837. — К., 1837; Руководство по опытной философии. — К., 1840; Руководство к логике. — К., 1844; Краткое руководство к логике с предшествующим очерком психологии. — К., 1844; Постепенное развитие древних философских учений в связи с развитием языческих верований. — К., 1860—1861. — Ч. 1—4.
Оріховський-Роксолан Станіслав (1513—1566) — український і польський публіцист, історик, філософ, перший вітчизняний політолог, мислитель-гуманіст. Основні твори: Історично-мемуарна проза // Українська література XIV—XVI ст. — К., 1988; Напучення польському королю Сигизмунду Августу // Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993.
Осиповський Тимофій Федорович (1765—1832) — український і російський учений-математик, філософ. Основні твори: Курс математики. — СПб., 1814; О пространстве и времени // Речи, говоренные в торжественном собрании имп. Харьковского университета 30 августа 1807 г. — X., 1807; Рассуждение о динамической системе Канта // Речи, говоренные в торжественном собрании имп. Харьковского университета 30 августа 1813 г. — X., 1813.
Острянин Данило