Склад — це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря. Склад утворюється голосним звуком, який називають складотворним, або голосним і одним або кількома приголосними звуками.

У слові стільки складів, скільки голосних складотворних звуків.

2.3.1. Складотворчі й нескладотворчі голосні звуки

Залежно від здатності утворювати склад голосні звуки поділяються на:

2.3.2. Типи складів

Поділ слів на склади в українській мові ґрунтується на двох основних принципах:

1)    тяжінні до відкритості складу, оскільки голосний є найбільш звучним гучним);

2)    тяжінні до розподілу кількох приголосних, що стоять поряд, за висхідною звучністю:

Ці принципи реалізуються в таких правилах поділу слів на склади:

Поєднання звуків	Розподіл приголосних між складами	Приклад	Цифрова схема
голосний + приголосний + голосний	приголосний належить до наступного складу		34-34-14 24-24-34
кілька шумних дзвінких	усі належать до наступного складу		34-224-14 24-224-14-14
кілька шумних глухих	усі належать до наступного складу		34-114 34-114-114
дзвінкий чи глухий : шумний + сонорний	усі належать до наступного складу		4-234-341 14-23422 14-134
два шумних (обидва дзвінкі чи глухі) + сонорний	усі належать до наступного складу		24-2234-114 14-11343
шумний дзвінкий + шумний глухий	належать до різних складів		342-14 142-14
шумний глухий + шумний дзвінкий	належать до наступного складу, тому що попередній глухий завжди уподібнюватиметься до наступного дзвінкого, а отже, поряд будуть два дзвінких		34-34-224 34-224 4-224
сонорний + шумний глухий чи дзвінкий	належать до різних складів		343-14 343-1341
сонорний + сонорний	належать до різних складів		343-3411
два однакових приголосних звуки (подовжений звук)	належать до наступного складу		24-34 14-24-14

Залежно від кількості складів слова поділяються на

Правила поділу слова на частини, що можуть бути перенесені з одного рядка на інший на письмі, в основному збігаються з правилами поділу слова на склади у вимові, однак існує й ряд додаткових вимог, зафіксованих орфографічною нормою в «Українському правописі».

Поділ на склади у вимові не завжди збігається з поділом слів на значущі частини (морфеми) та частини, що можуть бути перенесені на наступний рядок на письмі, пор.: пі/во/стро/ва — пів/остров/а — пів/ост/ро/ва.

Технічні правила переносу слів із рядка в рядок не пов’язані з правилами складоподілу, але їх слід знати при створенні письмового тексту.

Не можна розривати ініціальні та комбіновані абревіатури (НАДУ, ООЯ, Т-150) й відривати ініціали від прізвища та скорочені назви мір від цифр (Г.Ф. Опежко, 10 га, 5 см, 2008 р.).

Тире, дефіс, крапка, кома, двокрапка та ін., а також дужка й лапки, що закривають, залишаються завжди в попередньому рядку; дужка й лапки, що відкривають, ставляться в новому рядку.