Найвідоміша й найпопулярніша американська пісня «Колядка дзвонів» щороку звучить на Різдво в Сполучених Штатах, Канаді, Європі, Австралії, навіть у Японії та Китаї. На вулицях і в супермаркетах, на всіх радіостанціях і телеканалах можна почути срібні різдвяні дзвіночки. Ця мелодія стала візитівкою західного Різдва, лунає в багатьох відомих фільмах — «Гаррі Поттер», «Сам удома», «Загублений у Нью-Йорку», а також у рекламних роликах.

Однак нині вже майже ніхто, крім музикознавців, не знає, що ця пісня прийшла в Америку з України. Її назва — «Щедрик», автор — талановитий український композитор, фольклорист і знавець народної творчості Микола Леонтович. Лише три ноти та чотири звуки — до-сі-до-ля — прославили українську співочу душу на весь світ. Композитор зробив народну пісню безсмертною, змушуючи світ регулярно згадувати кілька дзвінких нот, щойно перший сніг сповіщає про наближення свят. Народна пісенька віддячила по-своєму: додала Леонтовичу неабиякої популярності.

Деякі історики музики стверджують, що композитор працював над «Щедриком» усе життя. Можливо, це гіпербола. Проте щось у ній таки є. Миколу Леонтовича можна порівняти з ювеліром, який, відшукавши діамант’йародної пісні, філігранно від-шліфував його за допомогою свого майстерного аранжування.

Коли в грудні 1916 року «Щедрика» в обробці Миколи Леонтовича заспівав хор студентів Київського університету, скромний подільський учитель став відомим у музичних колах як найкращий аранжувальник українських народних пісень.

То як же українська народна пісня потрапила за океан?

1922 року хор Олександра Кошиця виступав у Нью-Йорку. Тут уперше був виконаний «Щедрик» Леонтовича — маленьке українське диво. Ця пісня настільки сподобалась американцям, що композитор, поет і диригент чеського походження Пітер Віл-гоускі в 1936 році, тобто через двадцять років від дня створення пісні, написав до щедрівки англійські слова й назвав її «Коляд-
кою дзвонів». У первісному варіанті «Щедрика» фігурувала ластівочка. Вона натякала на прадавнє походження пісні, на забуту добу, коли новий рік зустрічали навесні. Ідея нового тексту ґрунтувалася на слов’янській легенді про те, що в ніч, коли народився Ісус, на його честь у всьому світі задзвонили дзвони чудовим мелодійним співом. Слов’янська щедрівочка в Сполучених Штатах Америки перетворилася на колядку. Тендітний музичний подарунок світові від українця Миколи Леонтовича став прославляти народження Христа, насичувати землян світлою радістю. Після виконання цього твору дзвоник став головним музичним атрибутом Різдва на Заході, і тепер майже всі різдвяні пісні найпопулярніших виконавців прикрашені звучанням дзвіночків. «Щедрик» з текстом Пітера Вілгоускі набув великої популярності в Штатах.

Уже майже століття українська «Щедрівка» мандрує з континенту на континент, з культури в культуру. Перелицьовується, приміряє різні жанри, жонглює голосами й інструментами. Урешті-решт, знімається в кіно.

«Щедрик» є найбільшим українським внеском у світову популярну музичну культуру.

401 слово                                За матеріалами інтернет-видань