«Долина нарцисів» – заповідний масив, що знаходиться в урочищі Кіреші в 4 кілометрах від міста Хуста Закарпатської області. З 1992 року в складі Карпатського біосферного заповідника входить до мережі біосферних заповідників міжнародного значення під патронатом ЮНЕСКО.
Заповідник розташований на висоті 180-200 метрів над рівнем моря в західній частині Хустсько-Солотвинської долини. Заповідна територія площею 256 гектарів займає рівнинну ділянку в заплаві річки Хустець.
Поява закарпатської реліктової «Долини нарцисів» пов’язана з льодовиковим періодом на Землі. Учені кажуть, що тоді сталися певні геологічні катаклізми й з гір сповз величезний шмат землі разом з унікальними рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло акліматизації, цвітінню й розповсюдженню нарциса вузьколистого. Саме тут ростуть унікальні дикі нарциси, які ніде більше в Європі не збереглися. З часом у низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з’явилися дубові ліси. Після того, як на землях стали здійснювати господарську діяльність, площа долини нарцисів зменшувалася.
За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва й пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Але тодішні місцеві мешканці ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У вісімдесятих роках на території заповідника здійснювалися осушувальні роботи, унаслідок яких суттєво змінився рослинний покрив. Після того як було знищено 50 гектарів нарцисів, оранку припинили й передали територію з нарцисами заповідному масиву Карпатського біосферного заповідника. Значний особистий внесок у справу збереження й відтворення «Долини нарцисів» зробив професор В.І. Комендар (який, власне, і дав цю назву долині).
Усім відома історія про Нарциса, але насмілюся ще раз нагадати її. Легенда розповідає, що саме в дзеркальних водах річки Хустець грецький бог Нарцис побачив своє відображення. Закохався в нього й помер на березі від туги.
Популярна народна легенда, за якою поява унікальної «Долини нарцисів» пов’язана з історією Нанківської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. За нею в серпні 1690 року в селі Нанкове, на місцевості, що має назву «Полянки», з’явився образ Діви Марії. Місцева громада звернулася до господаря поля, на якому відбулося явлення, з пропозицією побудувати на цьому місці храм або каплицю, як цього вимагала християнська традиція. Землевласник відмовив громаді, ікону поставили на підводу, запряжену волами й спробували вивезти. Але воли не рушили з місця, оскільки ікона не хотіла покидати вибраного місця. Господарю прийшлося підганяти волів батогами, і мимохіть він влучив батогом у ікону. Від удару на лику Богородиці з’явився шрам, а з очей потекли сльози. За святотатство рід землевласника був покараний, а ікону все ж вивезли по долині попри річки Хустець. За переказами, уздовж шляху, яким вивозили ікону, зростали нарциси.
(438 слів)
За В. Семеновим