Опитування – це найпоширеніший та незамінніший спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо.
Цей метод є поширеним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Специфіка соціологічного опитування у тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їх суб’єктивні думки, дослідник з допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально типову думку, виводить усереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціолог здобуває достовірне, об’єктивне та унікальне знання про певні суспільні про це існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування (анкетування) та інтерв’ю (інтерв’ювання).
Анкетне опитування – метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета – основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація.
Розрізняють такі різновиди анкетного опитування:
Анкетування індивідуальне – вид анкетування, який не передбачає спільності місця та часу під час заповнення анкети для всієї сукупності респондентів;
анкетування групове – вид анкетування, який передбачає одночасне заповнення анкети групою людей, які зібрані в одному приміщенні;
поштове анкетування – вид анкетного опитування, який передбачає розповсюдження анкети поштою та очікування її повернення після заповнення респондентом;
пресове анкетування (у ЗМІ) – вид анкетування, який адресується специфічному контингенту: читачам газети, слухачам радіо, телеглядачам;
експертне анкетування – вид анкетування спеціалістів-фахівців з проблеми, яка є предметом вивчення.
Іншим типом опитування є інтерв’ю. Інтерв’ю – метод здобуття соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.
Виділяють такі різновиди інтерв’ю:
фіксоване (стандартизоване) – такий різновид інтерв’ю, який суворо регламентований питальником;
фокусоване – такий різновид інтерв’ю, у якому респондента заздалегідь знайомлюють з проблематикою бесіди;
вільне (нестандартизоване, неформалізоване) – такий різновид інтерв’ю, у якому тема визначена заздалегідь, а інтерв’юер має відносну свободу у веденні бесіди.
квазі-інтерв’ю у фокус-групах – ретельно спланована дискусія, націлена на збір думок респондентів у неформальних обставинах.