Лізинг персоналу – специф форма його залучення, яка передбачає надання у тимчасове користування персоналу підприємства-провайдера у розпорядження іншого підприємства.

Буває: короткостроковий (1 день-2-3 місяці), довгостроковий (3 місяці-кілька років).

Лізинг персоналу передбачає, що працівники перебувають у штаті-компанії лізингодавця, яка забезпечує ними на певний період роботодавця – лізингоотримувача. Обидві сторони, як роботодавець, так і працівник, укладають угоди із лізинговим провайдером. Роботодавець повинен надати роботу працівникові та оплатити послуги провайдера.

Працівників добирають згідно вимог компанії замовника.

Підбір персоналу – здійснює компанія-виконавець,

Зарахування прац в штат-орг – компанія-виконавець

Використанян праці працівника – компанія-замовник.

Вартість лізингу персоналу розраховують, враховуючи такі елементи:

1) компенсація з/п працівника, податкових виплат;

2) винагорода компанії-лізингодавцю (відсоток від заробітної платні працівника або фіксована сума), яка встановлюється за домовленістю сторін та залежить від вимог, що пред’явлені до працівників, їх кількості. Оплату послуги лізингу персоналу здійснюють щомісячно.

У лізингу робочої сили єдиним її власником є працівник. У договорі між лізингодавцем та лізингоотримувачем визначають такі моменти:

А) характеристику персоналу;

Б) чисельність співробітників;

В) строк лізингової угоди;

Г) оклади наданих працівників;

Д) критерії оцінки якості виконання зазначеного обсягу робіт;

Е) винагороду за лізинг обслуговування.