У 1867 р. Австрія перетворилась в дуалістичну Австро-Угорську монархію. Галичина і Буковина ввійшли до складу австрійської частини імперії, а Закарпаття – до угорської. Виникли парламентарні форми політичного розвитку. Розпочалася активна боротьба за автономний статус Галичини у складі монархії, що відбувалася в умовах гострого українсько-польського протистояння. Посилення польських позицій супроводжують розкол в українському таборі на прихильників української ідеї та на орієнтованих на Москву. Але це протистояння привело до остаточної до перемоги прихильників нац.ї ідеї. Сталось це завдяки активізації громадського руху, створенню товариства «Просвіта» та літературно-наукового товариства, політичного товариства.

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель характеризувався посиленням національно-кріпосницького гніту. Австрійська монархія надавала широкі привілеї місцевій панівній верхівці – польській шляхті, румунським та угорським поміщикам. Сільське господарство було основою економіки. Йшов процес обезземелення селян. Промисловість розвивалася слабко, виняток становила лише нафтовидобувна, де переважали іноземні інвестиції. Західноукраїнські землі вважалися аграрним краєм. Політика уряду зводилася до експлуатації природних багатств, мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб залишити українські землі придатком до промислових районів метрополії.

Одним з напрямів реорганізації державного управління 1860-х років в австрійській половині двоєдиної монархії стала подальша розробка конституції. Конституція гарантувала цивільні свободи і рівноправність для всіх мовних груп. Був встановлений двопалатний парламент держави – рейхсрат.

Наслідком прийняття К стало нове пожвавлення українського руху в Західній Україні, адже за новою К краям було надано автономних прав і дозволено мати свої законодавчі органи — крайові сейми. У Галицькому сеймові українцям вдалося зайняти 49 депутатських місць. У 1868 р. народовці засновують громадське товариство «Просвіта», що мало на меті поширення освіти та пробудження нац.ї свідомості. «Просвіта» стала основою для виникнення нових товариств, що займались певними напрямками діяльності: економічним — «Сільський господар, Маслосоюз», «Крайовий Кредитовий Союз»; освітнім — «Руське Педагогічне Товариство»; молодіжним — «Січ», «Сокіл».