Подальше формування держави у східних слов’ян тривало за часів князювання Олега, Ігора, Ольги, Святослава (табл. 5).
Таблиця 5
Політичний розвиток Київської Русі в роки князювання Олега, Ігора, Ольги, Святослава
| Олег (882—912) |
• Створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах • Установив порядок стягнення данини |
• Підпорядкував Києву племена древлян, сіверян, радимичів, в’ятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців, кривічів • Підкорив північні неслов’янські племена — чудь і мерю |
| з підвладних Києву земель • Залучив війська підкорених племен до спільних походів • Вів оборонне будівництво залог на кордонах • Відновив культ язичницьких богів на Русі, за що волхви прозвали його Віщим |
• Здійснив вдалий похід на уличів (885 р.) • Узяв в облогу Константинополь (907 р.), уклав вигідний торговий договір з Візантією (911 р.), за умовами якого руським купцям дозволялося жити в передмісті Константинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси • Організував і здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря • Домовився з варягами про припинення їхніх набігів на Русь за умови сплати русичами щорічно данини в розмірі 300 гривень |
|
| Ігор (912—945) |
• Прагнув посилити централізацію держави, збільшуючи особисту владу в союзі з дружинною верхівкою • Організував військовий похід проти деревлян, які хотіли відділитися від влади Києва після смерті Олега • Намагався збільшити данину з підлеглих племен (за ці спроби був убитий деревлянами на чолі з князем Малом) |
• Протягом трьох років боровся з уличами, зруйнувавши їхню столицю — Пересічен, але остаточно підкорити їх не зміг • Поширив владу Києва на східний Крим і Тамань, де було Тмутараканське князівство • Здійснив два військові походи проти Візантії (похід 941 р. завершився поразкою, а похід 945 р. — укладенням нового, менш вигідного за попередній, договору, згідно з яким держави обмінювалися посольствами, Русь зобов’язувалася не претендувати на кримські володіння Візантії, не мати застави в гирлі Дніпра) • Заволодів містами Закавказзя — Дербентом і Бердаа (943 р.) • Воював проти кочовиків-печенігів, із якими 915 р. уклав мирну угоду (920 р. печеніги порушили її) |
| Ольга (945—964) |
• Придушила повстання деревлян, спалила їхню столицю Іскоростень • Запровадила фіксовані норми податків з феодально залежного населення (устави, уроки, оброки, дані) з метою упорядкувати збирання данини • Заснувала нові села й міста, організувала розбудову Києва і захист столиці від печенігів |
• Намагалася забезпечувати інтереси своєї держави шляхом мирної дипломатії • Відвідала Константинополь у складі мирного посольства (946 р.), яке урочисто зустрів візантійський імператор Константин Багрянородний. Було укладено союзницьку угоду, обговорювалося питання про християнізацію Русі • Активізувала відносини із західноєвропейськими державами, обмінялася посольствами з Німеччиною (імператором Оттоном I) |
| • Розділила територію держави на погости (області) для збору данини • Сприяла поширенню християнства на Русі |
||
| Святослав (964—972) |
• Замінив місцевих племінних правителів київськими намісниками (своїми синами) з метою зміцнення центральної влади • Дотримувався язичництва, але не забороняв приймати хрещення усім бажаючим |
• Повернув до складу Київської держави племінне князівство в’ятичів (964 р.), переміг союзників хозарів волзьких болгар і завоював столицю каганату місто Ітиль; завоював племена ясів (осетинів) і касогів (адигів), захопив хозарське місто Білу Вежу • Здійснив другий похід проти хозарів (968 р.), який закінчився повною перемогою русичів • Вступив у тривалу війну Візантії з Болгарією, здійснив декілька походів у Болгарію • Воював проти Візантії (971 р.), яка була занепокоєна зростанням могутності Русі. Уклав мирну угоду, згідно з якою відмовився від завойованих земель у Подунав’ї і ведення воєнних дій у Криму, здав місто Доростол візантійському імператору й зобов’язався надавати йому допомогу проти арабів |