Найчастіше потопання — результат недотримання правил поводження на воді, наслідок купання в незнайомому чи забороненому місці, необережної поведінки в човні, нещасного випадку, наприклад несподіваної судоми.
Дуже часто при купанні використовуються автомобільні камери чи спеціальні гумові кола. У цьому випадку також необхідно пам’ятати кілька простих правил, здатних зберегти ваше життя.
Правила поводження на водоймищі
1) Перш ніж зайти у воду, перевірте герметичність свого плавзасобу;
2) не запливайте на глибину, вас може віднести течією;
3) уникайте місць, зарослих водоростями;
4) стежте, щоб рятувальний круг не зіткнувся з гострим предметом (гілляки дерев та ін.);
5) не перегрівайте свій плавзасіб на сонці;
6) робіть усе під доглядом дорослих.
Треба пам’ятати, що рятувати потопаючих може тільки гарний плавець. Якщо потопаючий ще сам намагається втриматися на поверхні води, його потрібно підбадьорити, кинути рятувальний круг, жердину, весло, кінець мотузки, щоб він зміг триматися на воді, доки його не врятують. Рятувальник має бути без взуття й одягу, у крайньому разі — без верхнього. Підпливати до потопаючого треба обережно, краще ззаду, щоб він не схопив рятувальника за шию й не потяг із собою на дно. Беруть потопаючого ззаду під пахви чи за потилицю біля вух і, підтримуючи обличчя над водою, пливуть на спині до берега. Можна обхопити потопаючого однією рукою навколо пояса, але знов-таки ззаду.
Як тільки врятованого буде витягнуто на берег, необхідно відновити його дихання. Для цього з нього швидко зняти одяг, звільнити рот і ніс від піску, бруду, мулу і видалити воду з легень і шлунка. Викликати «швидку допомогу».
Перша допомога потопаючому
1) Той, хто надає першу допомогу, стає на одне коліно, на інше животом кладе потерпілого й рукою сильно давить йому на спину між лопатками доти, доки з його рота не припинить витікати піниста рідина;
2) якщо в потерпілого зчеплені зуби, то їх розтуляють за допомогою дощечки, огорнутої тканиною, або ложки;
3) якщо язик запав у гортань, нижню щелепу висувають уперед так, щоб нижні зуби були перед верхніми. У деяких випадках доводиться витягати язика за допомогою носової хусточки й підтримувати його доти, доки не буде закінчено відживлювання;
4) потерпілого кладуть так, щоб його голова розташовувалася нижче від рівня тазу, бо це сприяє звільненню дихальних шляхів від води, що потрапила до них, або кладуть животом на валик (колоду) чи на коліно так, щоб голова його звішувалася вниз;
5) після цього потрібно негайно перейти до штучного дихання і робити його доти, доки людина не почне дихати сама. При цьому треба стежити за положенням голови потерпілого, за тим, щоб рот і ніс не були закриті;
6) якщо потерпілий не дихає або дихання поверхневе, необхідно терміново починати вентиляцію легень методом «з рота в рот» чи «з рота в ніс», не припиняючи дій до приїзду «швидкої допомоги»;
7) коли потерпілий опритомніє, його потрібно добре зігріти, розтерши тіло рушником. Ще краще, якщо є можливість, обкласти його грілками чи пляшками з гарячою водою, а рушник, яким розтирають тіло, змочити спиртом або горілкою;
8) потім потерпілого треба напоїти міцним гарячим чаєм чи кавою й обов’язково госпіталізувати.