Цей Закон визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі – підприємства) , а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований назабезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.
Складається: загалні положення (заробітна плата, структура заробітної плати, мінімальна заробітна плата, джерела тощо) , державне регулювання праці (сфера державного регулювання оплати праці, умови визначення розміру мінімальної заробітної плати, порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати тощо) , договірне регулювання оплати праці (система договірного регулювання оплати праці, організація оплати праці на підприємствах, оплата праці за контрактом тощо) , право працівника на оплату праці та їх захист (права працівників) в заключних положеннях – контроль за додержанням прав законодавства.
Значення закону в МП полягає в тому, що він визначає основні умови оплати праці на п-вах, регулює встановлення оплати праці, встановлює ефективну ситему матеріального і морального стимулювання праці, оцінювання рез-тів праці.