Строк у цивільному праві– період або момент у часі,який визначається роками,місяцями, тижнями, з настанням або закінченням якого пов’язують певну дію або подію, яка має юридичне значення.Терміном є певний момент у часі,який визначається календарною датою чи вказівкою на подію, з настанням якого повязана дія чи подія,яка має юр.значення. Позивна давність – строк для захисту порушеного права за позивом особи. Види строків:

загальні (для держави – 1р., для громадян – 3р.)

спеціальні строки:

–           1 рік: стягнення неустойки

–           недоліки проданих речей

–           по спорах, що випливають з поставки продукції неналежної якості

–           проявні недоліки в роботі по договорах побутового замовлення

–           5 років: про визнання недійсним правочину.ю вчиненого під впливом насильства чи обману

–           10 років: для застосування наслідків нікчемного правочину

Початок строку з того дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатися про порушення права.

Випадки припинення строку позивної давності:

–           якщо пред’явлення позиву перешкоджала неприборкана сила (стихія).

–           в силу відстрочки виконання зобов’язання, що встановл. законодавством України.

–           якщо позивач або відповідач перебуває у складі збройних сил, переведених на воєнний стан.

Випадки переривання строку давності:

–           пред’явлення позиву

–           якщо одна сторона – громадянин (фізична особа) і він вчинив дію, що свідчить про визнання боргу.

Наслідки закінчення строку давності: суд може відмовити у розгляді позиву.