Форма державного устрою

Форма державного устрою це територіальна організація дер­жави. Взаємодія між її частинами та кожної частини з державою в цілому має складний характер. Територія держави поділяється на окремі національно-політичні чи адміністративні одиниці, які ха­рактеризуються співвідношенням частин держави та її органів із державою в цілому та між собою (наприклад, Автономна Республіка Крим, Київська область, Солом’янський район тощо). Теорія держа­ви і права розрізняє просту та складну форми державного устрою.

Проста (унітарна) держава – єдина держава, що не має все­редині відокремлених державних утворень, які користуються пев­ною самостійністю. Для унітарної держави характерна наявність: єдиної системи державних органів; єдиного законодавства; єдиної території; єдиного громадянства; єдиної загальнодержавної симво­ліки тощо.

Складна держава формується з відокремлених державних утво­рень, що користуються певною самостійністю. До такої форми дер­жави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням дея­ких авторів, ще й імперія.

Федерація – суверенне державне утворення (союз держав) з осо­бливою структурою державного механізму, що має у своєму складі як загальнофедеративні державні (суспільні) організації, систему законодавства, так і аналогічні організації та законодавство суб’єк­тів федерації. Федерація створюється на добровільних засадах, здебільшого згідно з укладеними відповідними угодами (наприклад, Російська Федерація, США тощо).

Конфедерація – це добровільне об’єднання самостійних держав для досягнення конкретної мети. У конфедерації немає єдиної (або подвійної) системи органів, законодавства, території, громадян­ства. Це нестійка форма об’єднання, яка з часом або розпадається, або перетворюється на федерацію.

Імперія – це примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю за­лежать від верховної влади.

В умовах феодального періоду розвитку суспільства існувала така форма державного устрою, як унія. Це об’єднання двох і біль­ше монархічних держав. Наприклад, Річ Посполита тощо.