Пісня і пам’ять — це ті підвалини української духовності, які треба оберігати та передавати у спадок дітям.
Оскільки історія відтворюється на сторінках часописів, то звернімося і ми до них. Саме на шпальтах вижницької газети «Радянська Верховина» (тепер — «Вижницькі обрії») 13 лютого 1971 року вперше було надруковано слова знаменитої пісні «Червона рута», а 1 квітня цього ж року — не менш відомого «Водограю». Написані вони були якраз у Вижниці й вперше виконані місцевим ансамблем «Смерічка». Таким же чином прийшли до читача і такі відомі твори, як «Балада про дві скрипки», «Балада про мальви», «Відлуння твоїх кроків», «Жовтий лист», «Кленовий вогонь», «Пісня буде поміж нас», «Я піду в далекі гори» та інші. Окремим виданням твори Івасюка вийшли в Ужгороді аж у 1989 році, коли його вже не було з нами. Збірка називалася «Водограй».
Про творчість молодого талановитого композитора за його життя було написано зовсім небагато. Зокрема, стаття В. Мельника
«Так народилась «Червона рута» в газеті «Культура і життя» в 1971 році за 28 січня, дві публікації В. Селезінки — «Дивок-віти Володимира Івасюка» та «Народження пісні» в цьому ж році, які увійшли до книги «Золотої нитки не згубіть». У наступному з’явилося дві статті — «Червоній руті» коряться серця» В. Бабуха та інтерв’ю самого В. Івасюка газеті «Молодь України» за 27 вересня. Була ще одна публікація П. Сердюка «Песни родной Буковиньї» в «Медицинской газете». Оце, власне, і все. Аж до 1988 року.
Часопис «Визвольний шлях» у 1981 році помістив коротку, але дуже змістовну статтю Я. Ласовського «Слухаючи музику Івасюка», в якій дано високу оцінку творчості композитора: «Оце поєднання традиційних елементів української народної музики на Заході дали б Івасюкові при інших обставинах нагоду конкурувати з такими популярними та майстерними піснярами як Мішель Лєґран у Франції, Ніно Рота в Італії, Джон Леннон і Пол Маккартні у їхній найкращій формі, «Еленор Рігби», «Єстер-дей» в Англії чи, врешті, Ендрю Райс «Джізус Крайст Супер-стар» на Бродвею».
Після трагедії 1979 року майже десятиліття ім’я Володимира Івасюка на батьківщині було оповите мовчанкою. І тільки в 1988-му чернівецьке телебачення програмою «Червона рута» прорвало завісу тиші й почали з’являтися поодинокі статті, присвячені автору знаменитої мелодії.
У липні 2000 року знаменитій пісні «Червона рута» виповнилося ЗО років. Ця неординарна подія широко висвітлювалася на сторінках преси. Усі тогочасні матеріали виділено в картотеці окремою рубрикою. А ще тут можна знайти повідомлення про конкурси, фестивалі, акції, фонди імені В. Івасюка, вірші та пісні, присвячені талановитому землякові, й багато інших цікавих матеріалів (Л. Щербатюк, Н. Будна; 400 сл.).