Архів позначки: хадіс

ОСМАНСЬКЕ ПОКЛИКАННЯ

Мед дах Омар проводжав їх поглядом.

«О люде османський… Коли тобі вистачить свого власного доб­ра, занехаяного, нерозкопаного? Чого повзеш ти на чужі землі, не розоравши своєї, чому не нагодуєш власним багатством рід­них дітей, а примушуєш їх голодними рискати по не своїх полях і дарма проливати сусідську кров? Коли ти втамуєш свою захланну спрагу? У тебе є сьогодні влада, і ти сваволиш. Хто ж захистить тебе від божої помсти, коли вона гряне? А прийде. Замикається вже круг віків, і ти вернешся туди, звідки прийшов, виконавши своє покликання на землі. Вернешся, осуджений світом.

О, страшне в тебе покликання! Тебе одурили марнославні і влас­толюбні вожді твої, і ти, облудно взявши божу науку за зброю, залив сльозами, кров’ю і ненавистю до себе півсвіту. А що маєш за це? Сидиш, як божевільний скупар серед скарбів, загарба­них у чужих коморах, хліб, відібраний з голодних ротів, не йде тобі в горло, сидиш у лахмітті й нужді, не знаючи, що подіяти з награбованим добром. Зубожив народи, а збагатитися не можеш і родиш тільки люту ненависть до себе.

А міг би ти жити, народжувати мудреців, поетів, астрологів… Та нуртує уже праведний гнів ворогів твоїх. І крикнули вони: «Брехливий хадіс пророка Магомета про те, що не існує народнос­тей під берлом ісламу. Ми є!» Заспівав повстанчу пісню болгар­ський гайдук, грецькі даскали понесли книги своїм людям, підвели голови волохи, чорногорці, албанці. Хто врятує тебе? Твої розумні діти кизилбаші підносять меч на призвідців твого горя і будучої загибелі твоєї, а ти, засліплений і нерозумний, вбиваєш їх — своїх спасителів.

Чому не бачиш, не розумієш цього, обманутий османський люде? Ти ж не народився грабіжником, не прийшов на світ зло­дієм, якого карати треба. Тебе таким зробили. Хіба не міг би ти жити з сусідами у згоді й купатися у своїх власних почестях і багатстві? Чому не подаси руку гайдукові, ускокові, клефтові, поки не пізно, поки страшна кровопролитна злоба не схрестить ваші мечі тобі на загладу? Де той пророк, який зумів би крик­нути так, щоб ти, оглухлий, почув: «Спам’ятайся, не вбивай сам себе! О народе мій…» (Р. Іваничук; 330 сл.).

Лексична робота:

  • Берло — палиця, оздоблена камінням і різьбою; символ, знак влади.
  • Волохи — загальна назва середньовічного населення Приду-найських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації.
  • Гайдук — у XV — XIX ст. у південних слов’ян — повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування.
  • Даскали — грецькі вчителі.
  • Кизилбаша — турецькі повстанці проти султанів.
  • Клефт — грецькі повстанці
  • Ускок — сербські повстанці.
  • Хадіс — священний вислів пророка Магомета.