Архів позначки: Євроатом

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Європейський Союз — це інтеграційне угруповання двадцяти п’яти західноєвропейських країн (Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Іспанія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Данія, Ірландія, Португалія, Греція, Австрія, Фінляндія, Шве­ція, та з 1 травня 2004 року — Чехія, Естонія, Литва, Латвія, Словенія, Словаччина, Кіпр, Польща, Угорщина, Мальта), які прагнуть до економічної та політичної єдності, частково відмов­ляючись від своїх національних суверенітетів.

Початком західноєвропейської економічної інтеграції можна вважати 1950 рік, коли було запропоновано створити Європейську Федерацію, що ґрунтувалася на економічному об’єднанні. Мета її діяльності передбачалась як інтеграція в гірничо-металургійні галузі, де традиційно велась жорстка конкурентна боротьба.

Наступним кроком стало створення ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом Європейського об’єднання вугілля і сталі (ЄОВС) у 1951 році (Паризька угода), яке почало функціонувати з 1952 р., Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний 1957 року і набрав чинності з 1958 р.

Ним передбачалося ліквідувати всі національні бар’єри на шля­ху вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили між країнами-учасницями і перейти до вироблення спільної зовніш­ньоекономічної, сільськогосподарської і транспортної політики. У 1967 році відбулося злиття цих трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС, Євроатому) в єдине Європейське співтовариство.

З 1973 року набула чинності угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з одного боку, і країнами Європейської асоціації вільної торгівлі, з іншого. 1979 року завершується процес ство­рення Європейської Валютної Системи (ЄВС), вводиться в дію екю. Введення екю мало зменшити коливання валютних курсів, витіснити з міжнародних розрахунків долар США, стимулювати подальший розвиток інтеграційних процесів через забезпечення передумов формування єдиного валютного ринку ЄС.

1985 року було підписано програму подальшого розвитку Євро­пейського співтовариства і перетворення його в Європейський Союз («Європа без кордонів»), а потім і досягнення цілковитої інтеграції. У 1992 році була підписана угода між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського Економічного Простору (ЄЕП).

Цього ж року прийнято Маастрихтську угоду, суть якої харак­теризує новий якісний етап в еволюції ЄС — усунення діючих обмежень вільного руху капіталу в Португалії та Греції.

З 1 листопада 1993 р. Європейське співтовариство перейшло в нову стадію економічної інтеграції й, за рішенням держав і уря­дів країн-членів, стало називатись Європейським Союзом. У межах ЄС планується також перехід до політичної інтеграції — ство­рення нової наддержави конфедеративного або федеративного типу. Поступово ЄС набуває рис єдиної державності, контури якої проступають в економіці, політиці і в соціальній сфері.

1 січня 2002 року з метою покращення умов для співпраці в межах Європи та зниження витрат, пов’язаних із обміном на­ціональних валют, було впроваджено єдину європейську валюту євро. Сьогодні ЄС — це сімейство демократичних європейських країн, об’єднаних ідеями миру і економічного процвітання.

Кількість населення, яке входить до ЄС, налічує 380 млн осіб із 25 країн світу. Тут враховуються також десять країн в основ­ному Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС у травні 2004 року.

Для того, щоб стати членом ЄС, країна повинна мати стійкий демократичний лад, який гарантує верховенство законів, забез­печує права людини і захист національних меншин. Крім того, вона повинна бути країною із розвинутою ринковою економікою та мати державну службу, на базі якої може здійснюватись керів­ництво ЄС. Сам Союз надає фінансову і консультаційну підтримку країнам-претендентам на вступ до організації (3 довідника; 492 сл.).