Після Лютневої революції розгорнулася легальна політична діяльність укр нац партій. Наймасовішою з них була Укр партія соціалістів – революціонерів (УПСР), (есери). Лідер – М. Гр. Виступали за глибокі аграрні перетворення в інтересах селянства, ліквідацію поміщицького землеволодіння. В галузі нац-держ відносин обстоювали автономію У у складі Рос д-ви. Другою за чисельністю і впливом політичною партією була Укр соціал-дем-на роб-ча партія (УСДРП) (В.Винниченко, І.Мазепа, С. Петлюра, М. Порш та ін). за дем-ий р-к У. з соціалістичною перспективою, за її автономність у складі федеративної Рос. Частина укр.-го сус-ва ліберально-дем-ої спрямованості об’єдналася в Укр партію соціалістів-федералістів (УПСФ). Заможні верстви (укр поміщики, багатоземельне селянство тощо) схилялися до консервативної політичної течії, яку представляла Укр демокр-но-хліборобська партія (УДХП) (брати Сергій і Володимир Шемети і В. Липинський). спиралася на традиційні цінності укр сус-ва – приватну власність і хуторянське селянське господарство. були схильні визнати необхідність незалежності У. Партія пролетаріату — Рос соціал-демократична робітнича партія РСДРП. Програма: Перша частина програми (пр мін) передбачала розв’язання завдань буржуазно-демократичної рев-ї: Друга частина (пр. макс) встановлення диктатури пролетаріату, перехід до соціалізму. Партія соціалістів-революціонерів (есерів)(. Чернов, Н. Авксентьев, Г. Гершуні, К. Брешко-Брешковська та ін) за мету повалення царського самодержавства, встановлення республіки, демократизації суспільного й державного ладу, соціалізації землі. Конституційно-демократична партія (кадети). Заснована лівим крилом рос. ліберального руху, яке складали члени орг-цій «Союз визволення» та «Союз земців-конституціоналістів». орієнтувалася на зх. зразки парламентаризму, була спрямована на радикальне реформування громад.-політ. ладу в Рос імперії, впровадження принципу поділу законодавчої, виконавчої та суд. влади. Октябристи — представляла праве крило рос лібералізму. Засновники та лідери – О. Гучков, Д. Шипов, П. Гейден, М. Родзянко, М. Стахович, М. Хом’яков та ін.; виступали за конституційну монархію з двопалатним представницьким органом, обраним на основі всезагального виборчого права, за надання політичних прав та свобод в рамках Маніфесту 17 жовтня 1905. Союз Російського Народу, Засновник Союзу – лікар А.І. Дубровін (голова Головної Ради). Союз об’єднав – городян, поміщиків, інтелігенцію. Верховна мета – р-к нац рос самосвідомості і міцне об’єднання рос людей усіх станів і станів для спільної роботи на благо Вітчизни.