Ліквідація Правобережного гетьманства, що збіглася з відреченням від влади П. Дорошенка, ознаменувала поразку революції. Ос-ті:— боротьба не лише проти Речі Посполитої, але й інших ворогів української незалежності Московії та Криму;—тісний взаємозв’язок і взаємовплив національно-визвольної, релігійної й соціальної боротьби;— переростання соціальної боротьби в селянську війну1648—1652 pp.;—революція тривала довго, її розвиток був нерівномірним і суперечливим;—відхід з 1649 р. від боротьби Західного регіону;—провідну роль у розвитку революції відігравало козацтво — стан дрібних землевласників фермерського типу;–– зрада національних інтересів частиною панівного стану українського суспільства;—слабка участь в революції міського патриціату, інтелігенції, вищого й середнього духовенства;—домінування збройних форм боротьби;—вкрай негативна роль геополітичних обставин.
Революція завершилася для українського народу поразкою. Не вдалося ні створити державу в етнічних межах України, ні відстояти незалежність козацької України, хоча за свободу було заплачено неймовірно високу ціну.
причини поразки:—відсутність досвіду державного будівництва в еліти, котра очолила боротьбу;—переважання в ментальності значної частини еліти, козацтва та інших верств населення особистих, групових і станових інтересів над національними та державними;— зрада національних інтересів більшістю панівного стану передреволюційного українського суспільства;—несформованість на початку революції національної державної ідеї;—розкол України на два великі регіони: козацьку Україну та Західну Україну;—розпад козацької України на два гетьманства (Лівобережне й Правобережне) та Запорожжя;— ліквідація встановленої Б. Хмельницьким монархічної форми правління;—прорахунки урядів у проведенні внутрішньої політики, які загострили соціальну боротьбу;—різні зовнішньополітичні орієнтації старшинських угруповань;— постійна агресія з боку сусідніх держав.
Значення:—привела до тимчасового створення національної держави;—сформувала і проголосила національну державну ідею;—відіграла значну роль у формуванні нової політичної еліти;—стала імпульсом для розвитку національної самосвідомості.— зумовила закріплення за витвореною державою назви «Україна» й започаткувала зміну назви «руський народ» на «український народ»;—збагатила традиції боротьби проти національно-релігійного та соціального гноблення;—справила глибокий і тривалий вплив на розвиток усної народної творчості, історичної, художньої літератури;— протягом тривалого часу після її завершення козаки, селяни й міщани користувалися плодами соціально-економічних завоювань в роки революції.