Витрати на персонал – сукупні витрати організації на виробничий фактор «праця». Витрати роботодавця на персонал – винагорода за працю та деякі виплати за невідпрацьований час, вартість харчування та житла працівни­ків, оплачених роботодавцем, внески підприємця у фонди соціа­льного страхування, витрати на навчання персоналу, вартість со­ціальних послуг персоналу, податки, що належать до витрат на робочу силу тощо. Фактичні витрати роботодавців на персонал (вартість робочої сили) визначаються за такими групами:

1.Пряма оплата: Заробітна плата, нарахована за виконану роботу, надбавки й доплати окладів, винагороди, премії, оплата праці за договорами підряду, виплати різниці в окладах працівникам у разі тимчасового заміщення і т.д.

2.Оплата за невідпрацьований час — Оплата відпусток, оплата передбачених перерв у роботі та пільгового часу підліткам, часу, не відпрацьованого у зв’язку з вико­нанням державних або громадських обов’язків, надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт, оплата простоїв не з вини працівника, виплати працівникам, які брали участь у страйках.

3.Премії та нерегулярні виплати — Премії, що виплачуються за спе­ціальними системами преміювання, премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за ство­рення, освоєння та впровадження нової техніки, одноразові заохочення працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, до ювілейних та пам’ятних дат, матеріальна допомога.

4.Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, до­помога в натуральній і грошовій формах. — продукція, що видається в порядку натуральної опла­ти працівникам. — Вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування. —Виплати, що мають індивідуальний характер: оплата про­довольчих та непродовольчих товарів. Вартість подарунків до свят і пам’ятних дат.

5. Витрати на оплату житла працівників— Витрати на утримання житла, що перебуває у власності під­приємства, на утримання житла, що не є власністю підприємс­тва, якщо в ньому проживає працівник, Витрати на оплату квартир, наймання житла в окремих гро­мадян. 6.Витрати на соціальне забезпечення працівників— Відрахування підприємств у фонди: соціального страхуван­ня, пенсійний, сприяння зайнятості населення та ін., суми, що виплачуються на період працевлаштування звільненим працівни­кам, вартість путівок на лікування й відпочинок або суми ком­пенсацій, видані замість путівок, оплата додатково наданих відпусток жінкам, які виховують дітей, витрати на оплату послуг за договорами, укладеними з ме­дичними закладами на надання працівникам підприємств медич­ної допомоги

7.Витрати на професійне навчання— Витрати на оплату навчання працівників, посланих до ви­щих навчальних закладів, на підвищення кваліфікації, професій­ну підготовку, перепідготовку тощо

Стипендії студентам, які послані підприємствами на навчання у вищі навчальні заклади, виплачені за рахунок коштів підприємства.

8.Витрати на утримання громадських служб— Витрати на утримання профілакторіїв, медпунктів, будин­ків відпочинку та інших установ, що перебувають на балансі під­приємства або утримуються на умовах пайової участі, на утримання дитячих садків, таборів відпочинку, бібліотек, дитячих кімнат, куточків відпочинку, музеїв тощо.

9.Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп— Авторський та лекційний гонорар, Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, витрати на колективне харчування плавскладу річкового, морського та рибопромислового флотів, цивільної авіації. Компенсації за викорис­тання для потреб виробництва власного інструменту та особисто­го транспорту працівників

10. Податки, що належать до витрат на робочу силу— Суми, які вносяться до бюджету у зв’язку з перевищенням фонду оплати праці.

Витрати 1—4 є прямими витратами на персонал, тобто пов’язаними з величиною трудозатрат, а витрати 5—10 є непрямими.