Після трагічної для мазепи поразки під Полтавою все найближче оточення гетьмана опинилося на території Туреччини, у Бендерах. Так розпочалася перша доба української еміграції. 5,04,1710 – гетьманом у Б було обрано Орлика.

Свою діяльність в еміграції П.Орлик розпочав із створення й прийняття договору між гетьманом і козаками, що отримав назву “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького”, або ж “Конституція П.Орлика”.

Цей документ був прийнятий 5 квітня 1710 р. у Бендерах і складався із 16 статей. Тут передбачалося, що Україна обох сторін Дніпра має бути вільною, а її кордони недоторканими. Стверджувався принцип розподілу і єдності законодавчої, виконавчої і судової влади. Повноваження гетьмана обмежувалися, а його скарб відділявся від державного. Тричі на рік – на Різдво, Великдень і Покрову – планувалося скликати козацький парламент – Генеральну раду. Також фіксувався соціальний захист убогих, сиріт, удовиць.

Основні положення:

Проголошувалися незалежність України від Росії та Речі Посполитої

Обгрунтувалася протекція шведського короля та союз з Кримським ханством

Територія України визначалася умовами Зборівського трактату 1649 р.

Запорожцяи повинні були вернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Келеберду, землі над Ворсклою

Ліквідувалися фортеці, побудовані І.Мазепою.