Квітень 2013

Філософія

Філософія

1. Філософія Стародавньої Індії.
2. Філософія Стародавнього Китаю.
3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
4. Антична філософія: космоцентризм.
5. „Лінія Платона” і „лінія Демокріта” в філософії античності.
6. “Наївний матеріалізм” філософів Мілетської школи
7. Стихійна діалектика (Геракліт)
8. Філософія Сократа
9. Ідеальна держава Платона
10. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки
11. Етика стоїків
12. Основні риси філософії Середньовіччя
13. Апологетика: примат віри
14. Патристика: віра для розуміння
15. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм)
16. Томізм та проблема гармонії віри з розумом.
17. Основні риси філософії Відродження
18. Діалектика доби Відродження (Микола Кузанський)
19. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
20. Філософія Реформації (М. Лютер, Ж. Кальвін)
21. Натурфілософія доби Відродження.
22. Передумови та основні риси філософії Нового часу.
23. Емпірична філософія Ф.Бекона.
24. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р.Декарта.
25. Соціально – філософська концепція Т. Гоббса.
26. Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.
27. Монадологія В. Лейбніца
28. Британське просвітництво (Дж. Локк).
29. Французьке просвітництво (Ж.-Ж. Руссо, Вольтер).
30. Феномен німецького просвітництва та його основні риси
31. Агностицизм філософії І. Канта
32. Етичні погляди І. Канта. “Категоричний імператив”.
33. Антропологічна філософія Л.Фейєрбаха.
34. Метод і система філософії Гегеля
35. Філософія історії Гегеля
36. Громадське суспільство і правова держава у філософії Гегеля
37. Позитивізм О.Конта і Г.Спенсера. Другий позитивізм Р.Авенаріуса та Е.Маха
38. Філософія ірраціоналізму
39. Філософія життя (Ніцше, Шопенгауер)
40. Прагматизм
41. Філософія марксизму( діалектичний та історичний матеріалізм)
42. Екзистенційна філософія
43. Фрейдизм
44. Неофрейдизм
45. Герменевтика.
46. Неотомізм
47. Філософська антропологія
48. Філософський дискурс постмодерну.
49. Філософська думка Київської Русі.
50. Українська філософська думка доби Відродження(14-16 ст)
51. Філософія в Києво-Могилянській академії.
52. Філософія Г.Сковороди
53. Університетська філософія в Україні в 18-поч.19 ст.(Костомаров, Куліш)
54. «Філософія Серця» П.Юркевича.
55. Філософські ідеї Т.Шевченка.
56 І.Я.Франко про українську національну ідею.
57. Філософські погляди В.І.Вернадського.
58. Консерватизм соціально-філософських поглядів Липинського
59 Соціально-політичні погляди Донцова
60. „Філософські переживання” Лесі Українки
61. Філософія як світогляд
62. Історичні типи світогляду
63. Проблема визначення предмету філософії
64.Система філософії та її структурні складові
65. Основні функції філософії.
66. Буття та його основні форми.
67.Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.
68. Рух, основні його форми і властивості
69.Простір і час, основні характеристики
70. Свідомість, як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення
71. Вихідні принципи гносеології
72.Чуттєве пізнання, його форми
73. Істина як процес
74. Критерії істини
75. Інтуїція, її різновиди.
76. Моральні регулятиви пізнання
77. Форми наукового пізнання: ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія.
78. Емпіричні методи пізнання
79. Теоретичні методи пізнання
80. Методи пізнання, що використовується як на теоретичному, так і на емпіричному рівні.
81. Основні поняття і завдання праксеології
82.Поняття природи (суспільство як частина природи)
83.Взаємодія природи і суспільства
84. Форма буття людини
85. Сутність людини, сенс її життя.
86. Проблема свободи і відповідальності людини
87. Філософська антропологія
88.Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.
89.Історичні типи взаємовідношень людини й суспільства.
90.Основні підходи до розуміння суспільства
91.Суспільство як система, що саморозвивається.
92. Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства
93. Формаційна теорія суспільного розвитку(К.Маркс)
94. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства А.Тойнбі
95. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість.
96. Поняття суспільної свідомості, її структура
97.Роль матеріального виробництва в житті суспільства
98.Політична свідомість
99. Правова свідомість
100. Економіка і мораль.
101. Екологічна свідомість.
102. Методологія, рівні методологічного знання.
103. Плюралізм філософських методологій.
104. Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).
105. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.
106. Основні принципи діалектики.
107. Альтернативи діалектики.
108. Категорії діалектики.
109. Закон єдності і боротьби протилежності.
110. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
111. Проблема єдності світу.
112. Проблема методологічного забезпечення сучасних економічних досліджень.
113. Сутність духовного життя суспільства.
114. Культура як специфічна соціальна реальність.
115. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.
116. Класифікація цінностей.
117. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.
118. Соціальне прогнозування.
119. Проблеми сенсу і спрямованості історичного процесу.
120. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
121.Проблема визначення поняття релігія.
122 Проблема походження релігії
123 Структура релігії
124 Функції релігії
125. Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання
126. Проблема класифікації релігій.
127. Ранні релігійні вірування.
128. Релігія Давнього Єгипту.
129. Релігія Стародавньої Греції.
130. Релігія Стародавнього Риму
131. Ведичні релігії Стародавньої Індії
132 Джайнізм
133 Конфуціанство.
134. Даосизм
135 Язичництво стародавніх слов’ян
136 Іудаїзм.
137 Зороастризм.
138. Буддизм.
139.Соціально-економічні та духовні передумови виникнення християнства
141.Біблія (Святе Письмо) як головне джерело християнського віровчення
142 Особливості віросповідання та культу в православ’ї
143 Особливості віросповідання та культу в католицизмі
144 Особливості віросповідання та культу в протестантизмі
145 Особливості віросповідання та культу Української греко-католицької цекви
146 Іслам, основні напрями та релігійні течії
147. Коротка характеристика конституційно правових основ забезпечення свободи совісті в Україні
148.Свобода совісті й толерантність
149. Новітні релігійні течії.
150. Екуменізм у християнському світі.
151.Предмет логіки, логічна культура мислення
152. Основні історичні етапи розвитку логіки.
153. Арістотель як фундатор формальної логіки.
154. Логічна структура поняття (зміст та обсяг).
155.Закон оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять.
156.Правила визначення понять
157.Операція доповнення поняття
158. Узагальнення як логічна операція з поняттями.
159. Обмеження як логічна операція з поняттями.
160. Правила поділу понять.
161. Формально-логічні відношення між несумісними поняттями.
162. Прості судження та їх види.
163. Атрибутивні судження, їх класифікація.
164.Правила логічного квадрату.
165.Складні судження, їх види.
166.Види суджень за якістю та кількістю.
167.Модальні судження
168.Основні закони логіки
169.Умовиводи, їх види
170. Безпосередні умовиводи (БУ)
171.Категоричний силогізм (КС)
172. Фігури категоричного силогізму, правила фігур.
173. Полісилогізми
174. Індуктивні умовиводи
175. Аналогія, її різновиди
176. Логічна характеристика доведення.
177. Види доведень.
178. Правила доведень (правила тези, правила аргументів, правила зв’язку тези з аргументом).
179. Спростування.
180. Дискусія і полеміка як різновиди суперечки.

Середня гармонійна

Статистика

Середня гармонійна буває простою та зваженою.

Сер. гармонійна проста – це обернена до сер. арифметичної з обернених інд.значень ознаки “x”: xср=n / å1/x.  Проте ця середня застосовується на практиці вкрай рідко.

Широке застосування має сер.гармонійна зважена: xср=åZ / åZ/x Ця формула застосовується втих випадках, коли за умовою задачі відсутні дані про частоти і їх необхідно обчислити додатково.

Вибір виду середньої залежить в кожному випадку від суті  осереднюваної величини, тобто логічного її змісту та від наявної інф-ції.

1.Середня виручка = загальна/кількість-f;

2.Середня врожайність = валовий збір / посівна площа – f ;

При умові, коли частоти відомі  для обчислення сер. застосовується арифм.зважена, а коли частоти відсутні – сер. гарм.зважена