Види соціологічного дослідження, їх призначення

СД — це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і інду­ктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.

В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як теоретичний і емпіричний, кожний з яких має свій гносеологічний статус і методо­логічну роль в структурі соціологічного дослідження:

•       для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне зна­чений має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;

•      у центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться са­мо нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галу­зі (на основі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного до­слідження:

1)     за метою їх проведення:

•       теоретичні (спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об’єкт пізнання.),

•       емпіричні (спрямовані на розв’язання конкретної соціальної проблеми.);

2)     за частотою проведення:

•       разові (дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент його вивчення.),

•       повторні (останнє може бути когортним (є певна вікова група (когор­та), яка залишається постійною в часі повторних досліджень.), панельним (обстежуються одні й ті ж лю­ди через однакові часові інтервали) і моніторинговим (момент повторення яко­го визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.));

3)     за глибиною вивчення проблеми:

•       розвідувальні (йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального лис­та, карток спостереження, карток вивчення документів та ін.),

•       описові (отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається.),

•       аналітичні (Воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі);

4)     за способом забезпечення репрезентативності:

•       суцільне,

•       локальне,

•       вибіркове;

5)     за масштабом проведення:

•       міжнародне,

•       загальнонаціональне,

•       регіональне,

•       галузеве.