Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б.Хмельницького.

Гетьма́нщина — усталена в сучасній науковій літературі назва україноруської козацької держави на землях Наддніпрянщини, Сіверщини та Поділля у 1648-1781 pp. Під цією назвою держава була відомою переважно у народній мові того часу, у офіційних документах вона називалась Військо Запорізьке, Князівство Руське, Мала Русь або Малоросія. Утворилася внаслідок найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Очолювалася виборним гетьманом, управлялася козаками.

У роки визвольної війни українського народу в Україні виникає держава в формі козацької республіки – Військо Запорізьке, або Гетьманщина. Її територія включала Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частину Волинського воєводства та Білої Русі.

Причини: соціальні (посилення феод гніту, вивезення зерна), економічні – У – сировинний додаток, посилення коз стану, релігійне питання (постійне покатоличення), нац. (скорочення нац. еліти), політ (безправ’я, лідер), зовнішньополітичні причини, досвід повстань, слабкість польської влади).

У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

— право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

— незалежність і соборність Української держави;

— генетичний зв’язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.

Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького, еволюція світогляду якого була надто складною — від ідеї козацького автономізму до створення суверенної незалежної держави.