Архів позначки: Іван Котляревський

ЯК І. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ТВОРИТЬ ХАРАКТЕРИ СВОЇХ ГЕРОЇВ?

План

I.  І. Котляревський — майстер травестії, бурлеску і реалістично­го зображення.

II. Прийоми й засоби творення характерів.

1. Авторська характеристика (Еней, троянці).

2. Самохарактеристика (Наталка).

3. Характеристика іншими персонажами (Макогоненко).

4. Вчинки (Наталка, Возний).

5. Мова героїв (Возний, Тетерваковський).

6. Широкий спектр людських характерів (Петро і Микола).

7. Суперечливість натури (Терпилиха).

III. Нові герої нової літератури.

ГЕРОЇЧНИЙ ПОДВИГ НИЗА ТА ЕВРІАЛА (За поемою І. Котляревського «Енеїда»)

Для українців «Енеїда» І. П. Котляревського — високопатріотична епопея України, незважаючи на її бурлескно-травестійний стиль. Пись­менник зображує Енея і троянців, скріплених міцною дружбою. Вони люблять бенкетувати, але ніколи не забувають про лицарську честь вої­на, вміють захистити батьківщину. У цьому нас переконує подвиг двох героїв поеми — Низа та Евріала.

Низ і Евріал — земляки, обоє завербувались до війська Енея і при­сягнули йому на вірність, вірні дружбі:

Від тебе не одстану зроду.

З тобою рад в огонь і в воду.

На сто смертей піду з тобой.

Вони — лицарі, їм властиве самовіддане виконання обов’язку: Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинность ісправлять. Письменник устами своїх героїв возвеличує патріотичні подвиги на­роду, закликає співвітчизників підкорити особисті інтереси інтересам су­спільним. У своїх патріотичних думах Низ і Евріал не одиночки. Коли вони розповіли троянцям про їх план — забратися в тил ворога вночі і пе­рерізати їх, то останні захоплено вітали їх:

Троянці всі тут заревли. Одважних стали обнімати. Вилазка в стан ворога — це свідчення глибокого усвідомлення героя­ми вірності присязі, саможертовній товариськості: Як ми Енею присягали Для його служби жизнь оддали.

Як відомо, у Евріала є стара мати, а Низ — сирота, тому Низ умовляє товариша залишитись на варті, не ризикувати своїм життям, бо повинен жити заради матері старої. Однак Евріал залишається вірним батьківсь­кому заповіту:

Умри на полі, як герой. Молодці намагалися довести свою вірність Енеєві. «За честь і к кня­зю за любов» вони пішли в стан ворога. Вони на той світ одправляли во­рогів, кололи, різали без розбору:

Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильніша од гармат,

Там жизнь — алтин, а смерть — копійка.

І лише несподівана поява рутульського полководця Волсента з вої­нами не дала врятуватись героям. Піймали Евріала і почали знущатися над ним, а цього не міг допустити Низ; він пускає із своєї засідки спис у ворога і цим видає себе.

Життя своє герої віддали заради перемоги над ворогом, і автор висо­ко цінує їх героїчний подвиг:

Так кончили жизнь козарлюги, Зробивши славнії услуги На вічність пам’яті своїй.

Високий дух патріотизму, волелюбні настрої властиві усім троянцям. Про це свідчить і те, що по-своєму повторили подвиг Низа і Евріала і такі герої поеми, як брати Битіас і Пандор, троянці Геленор і Лик… Сміли­вістю, мужністю, військовою доблестю наділений і ватажок троянців — Еней.

Отже, І. П. Котляревський у своїй поемі «Енеїда» оспівує подвиг як найвищий вияв патріотизму і громадської мужності, самовідданості в бо­ротьбі за справедливе діло.

НАРОДНИЙ ГУМОР ТА САТИРА У ПОЕМІ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «ЕНЕЇДА»

План

I. Близькість І. Котляревського до народу, захоплення фолькло­ром та гумором.

II. Засоби творення комічного в поемі «Енеїда».

1. Травестія та бурлеск.

2. Сатира на панство.

3. Комічні ситуації.

4. Народні прислів’я, приказки, фразеологізми.

5. Макаронічна мова.

6. Особливості синтаксичної будови поеми.

III. «Сміх Котляревського — очищувальна сила, що робить людей кращими, чеснішими, людянішими» (Є. Шабліовський).